ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ КОМІТЕТ
Голова організаційного комітету: БОЙКО Олександр Дмитрович - ректор Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя, професор, доктор політичних наук.
Члени організаційного комітету:
МЕЛЬНИЧУК Олександр Володимирович – проректор з наукової роботи та міжнародних зв’язків Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя, професор, доктор фізико-математичних наук.
ЗАБАРНИЙ Олександр Вадимович –декан філологічного факультету Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя, доцент, кандидат філологічних наук.
МИХЕД Павло Володимирович – керівникГоголезнавчого центру Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя, завідувач відділу слов’янських літератур Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України, професор, доктор філологічних наук.
САМОЙЛЕНКО Григорій Васильович – завідувач кафедрисвітової літератури та історії культури Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя, професор, доктор філологічних наук.
ЯКУБІНА Юлія Василівна – старший викладач кафедри світової літератури та історії культури Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя.
ПРОХОРЕНКО Євгенія Євгеніївна – співробітник Гоголезнавчого центру Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя.
СЕКЦІЇ:
- ГОГОЛЬ І СВІТОВА ЛІТЕРАТУРА
- ГОГОЛЬ І УКРАЇНСЬКИЙ КУЛЬТУРНИЙ КОНТЕКСТ
- ПОЕТИКА ТВОРІВ ГОГОЛЯ
- ТРАДИЦІЇ ГОГОЛЯ В ЛІТЕРАТУРІ ХІХ-ХХІ СТ.
- ПРОБЛЕМИ БІОГРАФІЇ, МЕТОДИКИ ВИКЛАДАННЯ ТА МОВИ ТВОРІВ М. ГОГОЛЯ
РЕГЛАМЕНТ
Доповідь на пленарному засіданні –15 хв.
Доповідь на секційному засіданні – 15 хв. + 5 хв. для запитань
/Дискусії – наприкінці кожного засідання/
Робочі мови конференції: українська, російська, англійська.
Завантажити програму для ознайомлення
Саме в душі ключ феномену творчості Миколи Гоголя. І тому його афоризм залишається актуальним для наших сучасників. Тезу, висловлену директором інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України, академіком НАН України Миколою Жулинським, підтримали і розвинули науковці, які зібралися в Ніжинському державному університеті імені Миколи Гоголя. Літератори, філософи, краєзнавці з Києва, Донецька, Дрогобича, Івано-Франківська, Брянська, Санкт-Петербурга, Запоріжжя, Полтави, Білорусі, Грузії, Південної Африки, Німеччини з трепетом переступали той самий поріг Безбородькової будівлі, що й юний Микола Гоголь, який сформувався тут як літератор і релігійний філософ.
Творча спадщина Миколи Гоголя, Безбородьків девіз «Lebore et zelo» на фронтоні тепер вже Гоголевого корпусу, 70 тисяч випускників більше ніж за двохсотлітню історію вишу, 7 факультетів і 30 кафедр — вже традиція Ніжинської вищої школи, наголосив у вітальному слові ректор внз, доктор політичних наук професор Олександр Бойко. Як і проведення таких конференцій, перша з яких, тоді Всесоюзна, відбулася в 1979 році саме в цих стінах. Тут починалася проба пера і перший театральний успіх, які вилилися в романи, повісті і драматичні твори, в яких автор роздумував про гріховну людську душу і шукав ідеал для неї.
Він знайшов його у Христі, у Євангельському слові. Так вважають сьогодні і науковці, і церковні діячі. Про це написав у вітанні Єпископ Полтавський і Миргородський Владика Филип. А єпископ Прилуцький і Ніжинський Владика Іриней оцінив Гоголя, як релігійного мислителя. На пленарному засіданні він подарував Гоголевому вишу копію Пересопницького Євангелія. Цей скарб української духовності прикрашає сьогодні найвідоміші бібліотеки Європи і світу. Тепер зможуть бачити його і ніжинці.
Дух і слово Гоголя наснажує сьогодні на наукові пошуки всіх, кого захоплює його світогляд, стиль, мова, вплив на розвиток світової літератури. Київський професор Володимир Звиняцьковський вважає Гоголя одним із учнів Й.-В. Гете. Адже поетичне покликання ніжинського гімназиста починалося під впливом особистості і творчості цього титана думки.
Микола Гоголь зумів побачити і витягнути незвичайне із «звичайного» задля висвітлення людської душі, стверджував завідував кафедри історії російської літератури Санкт-Петербурзького університету Олександр Карпов.
Чи розгадана сьогодні таємниця творчості Гоголя? Ніжинський професор Григорій Самойленко представив науковому товариству знайдений ним недавно невідомий список глав другого тому «Мертвих душ», переписуваний чотирма особами. У ньому його є суттєві відмінності від уже виданого варіанту відомого твору, які підтверджують скрупульозну роботу Миколи Гоголя над кожним образом, словом, удосконаленням тексту.
Письменник відкрив світу Україну і Росію. Він одночасно і творець і руйнівник в системах обох культур. І, очевидно, його творча спадщина повинна вивчатися сьогодні синхронно в обох країнах, вважає доктор філологічних наук професор керівник Гоголезнавчого центру Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя, завідувач відділу слов’янських літератур Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка Павло Михед. За висловом Івана Франка, українець за ментальністю Микола Гоголь став одним з основоположників класичної російської літератури.
Але, на жаль, політична заангажованість нашої спільної історії призвела до певних стереотипів у наукових дослідженнях, до розгалуження в канонах української і російської рецепції.
Про творчість Миколи Гоголя, як проблему гуманітаристики доповідав завідувач кафедри української літератури Гоголевого вишу професор Олександр Ковальчук. Українська гоголіана розвивалася набагато повільніше, ніж російська. А в деякі часи на неї навіть накладалося табу.
Відсутність словника мови Гоголя непокоїть професора Донецького державного університету імені М. Горького Валерія Калінкіна.
Професор Інституту філології Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Ігор Козлик застеріг від дилетантського підходу у вивченні творчої спадщини Миколи Гоголя. На його думку, мистецтво не має ні часових ні просторових кордонів, воно належить тому, хто має в ньому потребу.
Учасники конференції ділилися науковими розвідками на засіданнях 5 секцій, знайомилися з музейними експозиціями університету, з ніжинськими шляхами найвідомішого гімназиста, з Качанівською садибою Тарновських, якою наснажувався письменник.
Творча спадщина Миколи Гоголя допомагає нам сьогодні знаходити промінь вічності.
Надія Онищенко
