Це цікавий епістолярний діалог видатного митця з ніжинським меценатом, краєзнавцем, підприємцем і просвітянином Миколою Пантелеймоновичем Шкурком, який тривав майже два десятиліття, з 1994 до 2013 року. У книзі вміщено понад триста листів, 32 два додатки, які розміщені за рубриками: «Літературознавчі статті Качуровського», «Мовознавчі статті», «Публіцистика Ігора Качуровського», «Розвідки з мікології», «Спогади», «Статті інших авторів про майстра», «Схеми», «Ноти». Вміщено бібліографічний покажчик видань відомого українського письменника і науковця». Показник імен, які згадуються у виданні сягає тисячі… І які імена! Ігор Васильович розповідає про майстрів світової літератури та культури, розмірковує про розвиток української літератури в діаспорі, дає оцінку сучасному літературному процесу. Він безкомпромісний у своїх судженнях і крицево чесний. За змогу бути вільним у своїх міркуваннях та оцінках він розрахувався власним життям поза батьківщиною. А ще у своїх листах Ігор Качуровський постає як справжній патріот України. Він щиро любить свої Крути, свій Ніжин… Книга цікава не лише для філологів, чи істориків, але й для кожного пересічного читача, який захоплюється краєзнавством. Особисто я із опублікованих листів Ігоря Васильовича дізнався більше про історію Ніжина, ніж із офіційних джерел. Охоплено період від початку ХХ століття і до нашого часу. А які цікаві спогади про вихованців та викладачів Ніжинської вищої школи! Я поглибив свої знання не лише про долі професорів Великохатька, Одарченка, Дорошенка, Наливайка і цей перелік можна продовжувати, дізнався думку майстра про творчість Ольги Мак, Леоніда Полтави, Анатолія Калиновського і багатьох інших, але з великою радість знаходив у листах прізвища моїх сучасників: професорів Олександра Астаф’єва та Григорія Самойленка, мовознавців Василя Німчука та Станіслава Зінченка, письменників Віктора Абузярова та Олександра Гадзинського, журналістів Ігоря Рудика та Тамари Просяник, краєзнавців Віктора Ємельянова та Олександра Морозова. Не оминув їх увагою Майстер.
Окремо хочу зупинитися на постаті Миколи Шкурка. Він не просто співрозмовник, учасник діалогу, він справді патріот Ніжина і України, у його листах до Качуровського закладене як особисте , так і громадське. Він вболіває за ніжинську громаду, і ці почуття справжні. Зачасту його думки перегукуються з моїми. А ще вражає його толерантність у спілкуванні з Ігорем Васильовичем… А скільки цікавих історій, дякуючи цим діалогам, ми дізналися про наш Ніжин!
Окремі слова подяки упорядникам книги. Книга опромінена великою любов’ю тих, хто її створював, насамперед: укладача Миколи Шкурка, редактора і автора передмови, відомої української поетки, науковця і волонтера Олени О’Лір, видавця Миколи Лисенка, автора макету видання Людмили Лисенко.
Отож, поспішайте прочитати книгу, а ще ліпше придбати. Наклад лише 100 примірників.
З питання придбання книги звертайтеся до Благодійного фонду «Ніжен» (вул. Московська 7-а). А я вдячний Миколі Пантелійовичу за те, що він передав до книгозбірні університету чотири примірники нового видання.
З повагою, Олександр Забарний
