Помилка
  • JUser::_load: неможливо завантажити користувача з id: 12011

Важливим напрямом сучасних досліджень в Україні є вивчення діяльності та наукової спадщини визначних діячів минулих століть: вчених, громадських та політичних діячів. В останні роки українська історіографія збагатилася комплексними дослідженнями, які по-новому розглядають наукову та громадсько-культурну спадщину багатьох відомих істориків.

14 листопада 2017 р. в Ніжинському державному університеті імені Миколи Гоголя було проведено круглий стіл, присвячений 150-річчю з Дня народження відомого історика-медієвіста Володимира Костянтиновича Піскорського (1867-1910).

Участь у цьому заході взяли: онука науковця, кандидат філологічних наук, науковий співробітник відділу зарубіжних джерел з історії України Інституту української археології та джерелознавства ім. М. Грушевського Олена Новікова;, кандидат історичних наук, учитель ЗОШ №12 Олена Труш; директор Ніжинського краєзнавчого музею ім. І. Г.  Спаського Геннадій Дудченко;, завідувач історичним відділом Ніжинського краєзнавчого музею Наталія Дмитренко, а також професорсько-викладацький склад та студенти університету.

Учасники обговорювали життя та діяльність видатного історика, громадського та політичного діяча. З привітальним словом до присутніх звернувся професор, завідувач кафедри історії України НДУ ім. Миколи Гоголя Євген Луняк. Він говорив про науково-педагогічну діяльність професора Володимира Піскорського, наголосив на тому, що основні роботи вченого присвячені історії середньовічної Іспанії, і саме ці твори принесли історику славу засновника української та російської іспаністики і зробили його ім'я відомим серед вчених Заходу. 

З ранньої юності і до 1906 року життя і робота Піскорського були пов'язані з Києвом і Ніжином. Від 1901 року він — професор Ніжинського історико-філологічного інституту.

Директор Ніжинського краєзнавчого музею Геннадій Дудченко звертаючись до студентів підкреслив, що вони мають велику розкіш навчатися у виші, де викладала плеяда науковців.

На початку 90-х pp. XX ст. все більше увагу дослідників стали привертати питання суспільно-політичного життя країни кінця XIX - початку XX ст. та участі в ньому окремих представників прогресивної громадськості.  Українська історіографія збагатилася комплексними дослідженнями, які по-новому почали розглядати наукову та фомадсько-культурну спадщину багатьох відомих істориків, у тому числі Володимира Піскорського.

Професор, завідувач кафедри слов’янської філології, компаративістики та перекладу Ніжинського державного університету Григорій Самойленко розповідав про Володимира Піскорського та суспільно-політичне життя Ніжина кінця XIX - початку XX ст.

Дослідниця життя і творчості Піскорського Олена Труш у своїй доповіді взяла за основу громадську та наукову діяльність історика.

 В 1992 р. в Українському історичному журналі з'явилася стаття О.О. Новікової [21, с 95-102], онуки вченого. Авторка висвітлила біографію В.К. Піскорського: навчання у Київському університеті Святого Володимира та професорство у Ніжинському інституті й Казанському університеті, оцінила його наукову діяльність. Вона пише, що Володимир Костянтинович належав до тієї когорти європейських вчених, які на початку XX століття уособлювали славу вітчизняної науки, а його праці досі залишаються цінними і актуальними для вітчизняної науки.
У своїй наступній статті [22, с 165-170] О.О. Новікова розповідає про плідну науково-дослідницьку роботу вченого за кордоном, де він перебував у різні часи своєї наукової діяльності. Авторка відзначила, що В.К. Піскорський вирізнявся надзвичайною працьовитістю і був першим іноземним ученим, якому дозволили працювати у королівському архіві Іспанії. До речі, перебуванню історика в Іспанії О.О. Новикова приділила найбільше уваги, детально висвітлила його знайомство і спілкування з іспанськими колегами-науковцями.

Онука науковця Олена Новікова цього дня вперше за багато років приїхала до Ніжина, аби взяти участь у круглому столі, присвяченому пам’яті її предка. Вона згадувала його життєвий шлях, привезла с собою фото з сімейного архіву, а також згадала про день його гибелі... Трагедія сталася на залізничному вокзалі 16 серпня 1910 р., в цей день загинув 43-річний український історик, знавець усіх європейських мов, батько чотирьох дітей Володи́мир Костянти́нович Піско́рський, вчений, один з провідних діячів української та світової науки другої половини XІX - початку XX ст.

 

Підготувала: Валентина Ващенко,

за матеріалами vuzlib.com

Фото автора

Прочитано 860 разів

Контакти

16600, м.Ніжин Чернігівської області, вул.Графська, 2

Приймальна ректора: (04631) 7-19-67 

Приймальна комісія: (04631) 2-35-88

Приймальна комісія: +380977973948

E-mail: ndu@ndu.edu.ua

Повний телефонний довідник

Партнери

     

    

сайт Національного Еразмус-офісу uarenet  

Google Analytics Alternative