Викликає інтерес матеріал лауреатки премії імені Симона Петлюри Ганни Антипович з м. Полтави про Дмитра Нитченка. Дмитро Васильович – український літературознавець, письменник, мемуарист, редактор, педагог, громадський діяч, який жив і працював в Австралії. Авторка пише про формування його поглядів, політичну реабілітацію та вшанування пам’яті на рідній землі. Показово, що про Нитченка на батьківщині згадують так: «Це наш чоловік! І як пише – просто, чесно, цікаво».

Замітка про презентацію в Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України збірника наукових статей «Можна одверто? Або туга за катарсисом» висвітлює головні тези доповідачів: Миколи Жулинського, Павла Михеда, Тамари Гундорової та Агнєшки Матусяк.

Привертає увагу стаття із заголовком «І вчора Куліш, і сьогодні Куліш». Авторка порушує актуальні проблеми: недоступність величезного літературного спадку Куліша для українського читача та вшанування його пам’яті в Ніжині.

Прочитайте про це в електронному ресурсі http://www.ndu.edu.ua/index.php/ua/tsentr-gumanitarnoji-spivpratsi-z-ukrajinskoyu-diasporoyu/vidannya-ukrajinskij-dim

Дарія Бобрик