На другому курсі студенти опановують знаннями із "Основ сценарної роботи соціального педагога". Раніше ми проводили залікові театралізовані заходи в Ніжинській гімназії №3. Цього ж року вирішили перейти до масових форм організації дозвілля, тому на захід були запрошені школярі із п'яти шкіл міста - ті класи, в яких навчаються діти із сімей учасників бойових дій та сімей переселенців із тимчасово окупованих територій Донбасу. Хочеться подякувати усім студентам другого курсу, які творчо і відповідально підійшли до підготовки заходу: був розроблений цікавий сценарій, активно проводились репетиції не тільки із акторсько-анімаційною студентською групою, але і з запрошеними творчими дитячими колективами 1-Б класу Ніжинської гімназії №3 (вчитель Марей Світлана Іванівна, до речі, вчитель "від Бога") та дитячим зразковим фольклорним вокально-хореографічним театром "Калинонька" (керівник Заслужений артист України Кирилюк Валерій Михайлович), які відгукнулись на наше запрошення та стали "родзинками" у нашому заході. Окрема подяка студентам третього курсу спеціальності "соціальна педагогіка", які запрошували класи та брали участь в анімаційній діяльності.
За моїми спостереженнями - "Травневі веселинки" пройшли на "відмінно". Проте, не обійшлося і без ексцесів: в день проведення о 9.00 у новому корпусі без попередження відімкнули електропостачання, а захід був призначений на 11.30. Попередити школи про перенесення часу проведення не було можливості. Об 11.30 - повна зала дітей - світла немає, обіцяють о 12.00. 12.40 - світла немає. Перенервували всі. До справи взялася декан Антоніна Іванівна. І вже коли були готові проводити захід під ноутбук - світло увімкнули, але й тут виникла проблема - звукооператор пішов на інший захід, а та людина, яка його замінила - не може підключити мікрофони!!!! Знайшли вихід самі студенти і діти. А коли з'явилась повноцінна "озвучка" - радості не було кінця.
Ось тут виникає питання: Чому вуз, який має педагогічне спрямування, не підтримує діяльність такого характеру? У нас проводяться "Містери". "Міси" і т.д., а до педагогічної (виховної) діяльності з дітьми, яку організовують і проводять студенти, завдяки якій здобувають не просто знання, а формують і удосконалюють фахові практичні уміння і навички,нашому "гуманітарному" відділу немає справи? Якби не мікрофони нашого факультету та власні ноутбуки, то і "озвучки" не було б ніякої. Проте, незважаючи на такі ексцеси, і діти, які прочекали майже дві години, і студенти отримали задоволення: діти від активного сприймання та участі, а студенти - від творчості, яка приносить радіть дітям, від радісної атмосфери і усвідомлення своєї значущості - "Я вмію, я можу, я зроблю"!
У зв'язку з цим, є пропозиція - такі заходи для широкого кола дітей нашого міста дуже необхідні (організоване дозвілля пізнавально-патріотичного і розважального характеру) та майбутніх спеціалістів (формування практичних фахових умінь і навичок) - давайте створимо постійно діючий соціальний студентський театр. Чекаю пропозицій.
