Конференцію організувала і провела кафедра української мови, методики її навчання та перекладу Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя спільно з Інститутом української мови НАН України.
У роботі конференції дистанційно взяли участь 133 науковці, молоді дослідники та освітяни з усієї України. У програмі представлені міста та наукові установи, вищі й загальноосвітні навчальні заклади різних рівнів. Географія конференції досить широка, її учасники долучилися із Києва (Інституту української мови НАН України, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Національного університету «Києво-Могилянська академія», Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, Національного університету біоресурсів і природокористування України, Державного університету телекомунікацій); із Чернівців (Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича); зі Львова (Львівського державного університету фізичної культури імені Івана Боберського); із Кривого Рогу (Криворізького державного педагогічного університету); із Полтави (Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка, Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»); із Глухова (Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка); із Чернігова (Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка, Чернігівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені К. Д. Ушинського).
Цьогорічні всеукраїнські Грищенківські читання були присвячені пам’яті академіка А. П. Грищенка та 100-річчю кафедри української мови Ніжинської вищої школи. Обов’язки модератора конференції виконувала Н. І. Бойко, доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри української мови, методики її навчання та перекладу Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя. Вона зазначила, що «конференції – це завжди свято, проте цьогорічна особлива, бо зі сльозами на очах. Наше зібрання проходить у неймовірно тяжкий для України, кожного українця час, в умовах важких бойових дій, постійних тривог, небезпек і стримання ворожої агресії. Тож нехай наша конференція буде вінком пам’яті, вдячності і глибокої шани усім тим, хто загинув у боротьбі за незалежність України, хто зараз захищає рідну землю, хто уможливлює проведення таких наукових зібрань сьогодні під відносно мирним небом». Модератор оголосила хвилину пам’яті і вшанування загиблих героїв і мирних жителів, усіх українців (військовослужбовців, учасників бойових дій, дорослих і дітей), усіх, хто віддав своє життя в ім’я Перемоги. Подвиг і жертви Героїв, принесені на вівтар Перемоги України, безсмертні!
Н. І. Бойко висловила сердечну вдячність усім, хто відгукнувся на пропозицію взяти участь у конференції, а особливо тим, хто зголосився на запрошення виступити з доповіддю сьогодні, хто зробив конференцію широкоформатною, забезпечив неймовірну різноманітність тематики і віддав пошанування світлій пам'яті Арнольда Панасовича, який цього заслуговує. Висловлено і щиру вдячність усім за вітальні слова, увагу до знаменної дати – 100-річчя кафедри української мови Ніжинської вищої школи.
Від імені оргкомітету модератор побажала зібранню плідної праці, успіхів усім учасникам, запевнила, що він буде неодмінно, а ще – усім міцного здоров'я, сили, натхнення і якнайшвидшої Перемоги!
До учасників конференції з вітальним словом звернувся ректор Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя, кандидат історичних наук, доцент, член Національної спілки краєзнавців України, заслужений працівник освіти України Олександр Григорович Самойленко. Керівник ЗВО щиро привітав учасників всеукраїнської наукової конференції «Грищенківські читання – 2022» та побажав учасникам зібрання плідної праці й успіхів. Ректор зосередив увагу учасників конференції на історії, основних етапах розвитку і досягненнях філологічних шкіл у Ніжинському державному університеті імені Миколи Гоголя, одному з найстаріших і найвеличніших навчальних закладів України. У виступі акцентовано на ролі Ніжинської науково-дослідної кафедри історії, культури і мови Ніжинської вищої школи, оскільки кафедра поєднувала чотири секцій, серед яких була і української мови, тому 2022 рік ювілейний – кафедрі 100 років! Наукові здобутки ніжинських філологів збагачував і примножував випускник Ніжинського державного педагогічного інституту імені М. В. Гоголя 1958 року Арнольд Панасович Грищенко.
Із вітальним словом до учасників конференції від імені колективу Інституту української мови НАН України звернулася Городенська Катерина Григорівна, доктор філологічних наук, професор, завідувач відділу граматики та наукової термінології Інституту української мови НАН України.
Модератор конференції озвучила привітання від родини Арнольда Панасовича Грищенка – дружини Ніни Миколаївни і сина Тараса Арнольдовича, доктора історичних наук, професора, а також Єрмоленко Світлани Яківни, академіка, доктора філологічних наук, професора, завідувача відділу стилістики, культури мови та соціолінгвістики Інституту української мови НАН України.
На конференції увага вчених та освітян була зосереджена на актуальних проблемах українського мовознавства, інноваціях у методиці навчання української мови та літератури. Працювали такі секції: 1. Науковий доробок академіка А. П. Грищенка. 2. Українська мова в соціокультурному просторі. 3. Проблеми історичної граматики української мови. 4. Лексика та фразеологія української мови в контексті сучасних лінгвістичних парадигм. 5. Актуальні питання сучасної граматики. 6. Лінгвістична інтерпретація тексту. 7. Сучасний освітній простір: проблеми та перспективи.
Н. І. Бойко ознайомила присутніх із основними віхами розвитку українського мовознавства в Ніжинській вищій школі, зазначивши, що саме восени 1922 року в Інституті народної освіти на об’єднаному засіданні предметних комісій було утворено вісім кафедр, серед яких була і мовознавча. Її очолив професор І. І. Семенов. Пізніше була створена Ніжинська науково-дослідна кафедра історії, культури і мови. Сама назва засвідчує те, що в ній було поєднано три царини, три ключові першооснови національного відродження та становлення. Хронологічно функціонування згадуваної кафедри збігається з процесами українізації. Ця кафедра була створена за взірцем 54 інших, які вже функціонували в Україні. Вона складалася з чотирьох секцій, серед яких була і української мови (завідувач – професор Є. А. Рихлик).
Нинішні події вкотре переконують, що оборона рідного СЛОВА сьогодні не менш важлива, ніж оборона країни! Про це вкотре нагадують і пророчі слова В’ячеслава Чорновола: «Проголошення незалежності – тільки перший крок. Наступний, складніший – перетворення глевкого населення на гордий народ. Я не знаю, коли це станеться. Якщо не збережемо мову, не відродимо почуття гордості за неї, не станеться ніколи. Самоповага неможлива без гідної поваги до голосу предків. Коли предки залишаються забутими, коли їхній попіл не стукає в серця нащадків, нащадки залишаються тінями». Перед українськими мовознавцями сьогодні постали дуже важливі завдання, із-поміж яких – вивчення процесів активізації використання мовних і мовленнєвих фактів, частотність їх функціонування як мовна реальність періоду війни, а також актуальність аналізу текстів і словника воєнної доби.
Жвавий інтерес та обговорення викликали в учасників конференції доповіді, які виголосили: Городенська Катерина Григорівна, доктор філологічних наук, професор, завідувач відділу граматики та наукової термінології Інституту української мови НАН України («Функційний статус сполучного засобу А ТО в концепції складносурядного речення А. П. Грищенка і новітніх дослідженнях»); Мойсієнко Анатолій Кирилович, доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри української мови та прикладної лінгвістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка («Сонет як текст»); Степаненко Микола Іванович, доктор філологічних наук, професор кафедри журналістики та мовної комунікації Національного університету біоресурсів і природокористування України («Відонімні лексико-словотвірні інновації в українському публіцистично-політичному дискурсі : 2021 рік»); Ткач Людмила Олександрівна, доктор філологічних наук, професор кафедри сучасної української мови Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича («Репертуар відносних прикметників у західноукраїнському варіанті літературної мови: семантичні та словотвірні аспекти»); Шабат-Савка Світлана Тарасівна, доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри сучасної української мови Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича («Комунікативний контекст синтаксичних студій Арнольда Грищенка»); Бондаренко Алла Іванівна, доктор філологічних наук, професор кафедри української мови, методики її навчання та перекладу Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя («Гумор в умовах війни в Україні як засіб створення комунікативних стратегій»); Хомич Тетяна Леонідівна, кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови і літератури Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Тараса Шевченка у співавторстві з Шевченко Вікторією Вікторівною, магістранткою 2-го курсу філологічного факультету Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Тараса Шевченка («Анормативність у сучасному лінгводидактичному просторі») та ін.
До обговорення доповідей та результатів наукового зібрання долучилися професори: К. Г Городенська, А. К. Мойсієнко, Л. О. Ткач, Т. А. Коць, Т. Ф. Семашко, А. І. Бондаренко, А. В. Висоцький; доценти: Т. Л. Хомич, В. О. Каліш та ін. Вони висловили вдячність організаторам конференції, її учасникам і побажання витримки, оптимізму, віри в близьку Перемогу над ворогом, адже українці – сталева нація, гордий і нескорений народ.
Модератор висловила щиру вдячність співорганізаторам, колегам кафедри української мови, методики її навчання та перекладу Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя та всім учасникам всеукраїнських «Грищенківських читань – 2022», присвячених світлій пам’яті академіка А. П. Грищенка та 100-річчю кафедри української мови Ніжинської вищої школи, за активну і плідну працю, побажала успішних кроків усім нам до Перемоги! «Слава Україні!», «Слава ЗСУ!», «Героям Слава!».
Надія Бойко, Олена Петрик.
