До Дня вшанування пам`яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні, в читальному залі № 2, розгорнуто виставку-скорботу «Горять свічки в людських долонях». Пам`ять – нескінчена книга, в якій записано все: і життя людини, і життя країни. Багато сторінок вписано криваво-чорним кольором. Однією з таких сторінок був голодомор 1932-1933 р. р. Не було ні війни, ні посухи. А була тільки зла воля одних людей проти інших. І ніхто не знав, скільки безневинних людей зійшло у могилу – старих і молодих, дітей і ще ненароджених. Невідома кількість жертв – від 3 до 12 мільйонів, але протягом всієї історії людства вважається найбільшою трагедією.
На виставці представлено документи, фотографії, та публікації про геноцид української нації, спогади і свідчення очевидців, тих, хто у своїй пам`яті крізь роки проніс страждання та біль спричиненні тоталітарним режимом.
Можна змести слід злочину, приховати викривальні документи, але з пам`яттю народу нічого не вдієш, вона зберігатиме гірку правду про страшні події. Це наша історія, і ми повинні знати и пам`ятати її!