Ректор Гоголівського вишу, кандидат історичних наук, доцент Олександр Самойленко, вітаючи учасників із Ніжина, Києва, Кременця та Львова, назвав цю подію загальнонаціональною. Йдеться про вшанування пам’яті великого українця, котрий у нелегких екзильних умовах упродовж багатьох років самовіддано працював на теренах утвердження інтелектуальної України у світовому духовому просторі.

Директор Інституту літератури імені Т.Г.Шевченка, доктор філологічних наук, професор, академік НАН України Микола Жулинський безпосередньо спілкувався з Іваном Кошелівцем і його дружиною, поеткою й мисткинею, лавреаткою Національної премії України імені Тараса Шевченка Еммою Андієвською і збагачувався їхніми творчими здобутками. Про це була його розповідь.

3 професори і 5 кандидатів наук упродовж двох годин розповідали про життєвий і творчий шлях Івана Максимовича Ярешка, який змінив прізвище на ІВАН КОШЕЛІВЕЦЬ. Визначний історик і теоретик літератури, критик, есеїст, перекладач, організатор літературних сил народився 23 листопада 1907 pоку в селі Велика Кошелівка Ніжинського повіту на Чернігівщині.  1930 pоку закінчив Ніжинський інститут народної освіти, учителював, а І940 року став аспірантом академічного Інституту літератури в Києві, де працював над дисертацією під керівництвом О. Білецького. У середині 40-х років починається нова, еміґраційна частина біографії Івана Максимовича.  Він помер 5 лютого 1999 року в Мюнхені, де й похований.

Доповіді виявилися актуальними в часи, коли Україна на двох фронтах – військовому і культурному – бореться проти повернення до совєтських міфологем і утверджує європейські цінності.

Докладніше про подію читайте в газеті «Український дім». Тексти доповідей – у часописі «Наш український дім»

Надія Онищенко