При створенні пояснювальної промови здобувачів орієнтували на дотримання таких вимог:

1.      Доцільне застосування прийомів активізації уваги:

- звертання;

- виклад мети виступу;

- прийом співпереживання;

- виклад парадоксальної ситуації;

- апеляція до інтересів аудиторії;

- прийом співучасті;

- апеляція до подій;

- апеляція до авторитетів або відомих джерел;

- гумористичне зауваження;

- питання до аудиторії;

- афоризм;

- експресивні звороти.

2. Логічність, чіткість, послідовність висловлювання.

3.Формулювання теми або основної тези теми у вигляді проблемного питання.

4.Добір доступних учням аналогій (в тому числі образних) для розкриття абстрактних складових теми.

5..Використання риторичних питань.

6. Застосування  схем, таблиць.

Створення таких ІНДЗ націлювало  майбутніх учителів початкових класів  на формування здатності до встановлення контакту й підтримку уваги аудиторії під час виступу; формування умінь володіти засобами виразності; здатність вибудовувати композицію пояснювальної промови у формі монологу; розвиток здатності до визначення напрямків та шляхів самовдосконалення власного мовлення; на розвиток здатності до врахування психологічних та соціокультурних особливостей співрозмовників задля створення умов позитивного спілкування; формування уміння обирати мовний / риторичний жанр і відповідний йому тип мовлення для ефективного спілкування; уміння добирати аргументи (факти, цифри, приклади, аксіоми, постулати), установлювати зв'язок між тезою (субтезами) і аргументами; розвиток здатності добирати скріпи на всіх рівнях мови відповідно до жанру і адресату;  розташувати факти / матеріал / аргументи відповідно до обраного типу промови, прогнозуючи риторичні фігури, визначати способи доказу свого погляду і спростування зворотного; уміння визначати умови доцільності використання прямого або опосередкованого способу впливу тощо.