За мету ми ставили: закріплення теоретичних знань з методики виховної роботи, вироблення вмінь і навичок використовувати різноманітні форми організації виховної, оздоровчої роботи з дітьми в літніх таборах; формування нас як майбутніх педагогів-вихователів.
Серед поставлених завдань називаємо такі:
- Ознайомитися з особливостями виховної роботи з дітьми.
- Навчитися планувати дозвілля дітей в літньому таборі.
- Розвивати свої навички спілкування з дітьми та колективом.
- Покращити знання про специфіку індивідуально-вікових особливостей вихованців.
- Розвивати творче мислення в себе та школярів.
- Формувати досвід вирішення проблемних та конфліктних ситуацій.
- Формувати професійні якості майбутнього педагога, вихователя та організатора.
Дізнавшись, що на третьому курсі навчання нас чекає проходження практики в літніх таборах, а саме робота з дітьми в ролі вожатих- вихователів, нам було лячно, адже перша думка, яка з’являється у голові «нести відповідальність за здоров’я та життя дитини». Усі настанови, семінари, теоретичні знання давали зрозуміти, що легко не буде. Ми наполегливо готувались, випробовуючи себе у ролі вожатих на практичних заняттях з виховної практики, а в ролі дітей були наші колеги, які були більш передбачувані.
Після розподілу по закладах нас чекала невідома й зовсім нова робота. Перше, що вражало – реакція дітей, вони всіх нас вітали радо із цікавістю в очах. Тому з перших хвилин нам не хотілося розчарувати наших вихованців. Ми почали включатися в роботу: знайомилися з колективом вихователів, директорами закладів і, звичайно, із самими дітьми. Як виявилося, запам’ятати дітей дуже легко, адже кожен із них особливий і чимось западає в душу. Ми ділились на загони, придумували назви, емблеми, девізи, малювали газети, складали план-сітку з розрахунком на те, щоб зацікавити школярів.
За час перебування на практиці наші студенти проводили різноманітну кількість заходів, наприклад, «Свято дружби», «День екології», «День бантика», «День казки», конкурс «Малюнок на асфальті», малюнок «Боді-арт», дискотеки та багато іншого.
Саме під час проведення заходів ми розуміли, скільки треба мати витримки, нервів та впевненості, щоб організувати та зацікавити таку кількість дітей. Із кожним днем ми глибше проникали у суть педагогічно-виховної роботи й адаптувалися до ролі вихователя. Часом виникало питання «звідки ці малі живчики черпають свою енергію?». Ми вдячні старшим вихователям та керівникам за допомогу у складних ситуаціях, коли друге дихання вже не відкривалося. Та все ж більше часу доводилося самим вгамовувати наш тимчасовий дитячий колектив.
Щодо розпорядку дня, то він має майже однакову будову в усіх закладах (звичайно, різняться табори при ЗОШ та позаміські табори з цілодобовим перебуванням). Усіх чекає ранкова гімнастика, хвилинка самообслуговування, сніданок, загонові справи на свіжому повітрі, обід, відпочинок, полуденок (шкільне перебування на цьому закінчується) підвечірок, робота гуртків, загально табірні справи, вечеря, перегляд кінофільмів, загонові вогники, аналіз проведеного дня, сон.
Отже, протягом табірної зміни,ми намагалася проводити різноманітні заходи, враховуючи вікові та індивідуальні особливості дітей, їхні можливості, нахили, інтереси, здібності, а також всі напрями виховання, щоб формувати всебічно-розвинену, гармонійну особистість дитини – маленької Людини. Адже характерними особливостями дітей є емоційність і допитливість, прагнення перевірити, випробувати свої сили, спритність, бажання фантазувати, відкривати таємниці і прагнути до чогось незвичайного, далекого, прекрасного. Саме літня пора і є періодом зміцнення здоров’я дітей, активного фізичного відпочинку, загартування, духовного збагачення, випробування своїх сил у праці, поході, часом яскравих вражень, самодіяльності, творчості, активного пізнання природи, друзів, себе!
Отриманий досвід стане в майбутньому нам у нагоді. Перші дні перебування на практиці дуже нас хвилювали, бо робота з дітьми – це перш за все велика відповідальність.
За всі розмаїття заходів, змістовну роботу, наявний досвід роботи з дітьми, ми щиро вдячні викладачам Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя. Ми дуже щасливі, що випробували свої сили в ролі педагогів-організаторів, вожатих.
Висновок напрошується сам: якщо педагоги-організатори, класні керівники, вчителі творчо підходять до проведення дозвілля дітей, глибоко опрацьовують зміст нових форм організації навчального процесу, добре володіють методикою організації різних заходів – вони на правильному шляху до маленьких сердець своїх вихованців.
Практика на крок наблизила нас до майбутньої професії.
Обирайте професію вчителя, керуйтесь почуттями та серцем, а дитяча вдячність і посмішка компенсують всі можливі негаразди!
Тертишник Н. М., Бородавко А.О., Мусієнко М. М., Скребець Д. М., Кот І. В., Кот Ю.В. студенти 4 курсу філологічного факультету (методист з виховної практики доц. О.С. Філоненко)
