Поему «Кавказ» Тарас Шевченко присвятив випускникові Ніжинської гімназії вищих наук Якову де Бальмену. Твір завершується звертанням до товариша, який загинув «не за Україну, а за її ката».

Варто вказати на те, що це була за війна. Вона тривала від 1817 до 1864 р. Завдання, які стояли перед армією Російської імперії, були чітко викладені Миколою І у листі до головнокомандувача військами на Кавказі генерала І. Ф. Паскевича: «Предстоит Вам усмирение навсегда горских народов или истребление непокорных». Височайше повеління монарха трансформувалося в конкретику, доведену до офіцерів і солдатів, зокрема генералом М. І. Слєпцовим: «Какое имеют право эти дикари жить на такой прекрасной земле? Перстом Господа Бога наш Августейший Император повелел нам уничтожать их аулы, всех мужчин, способных носить оружие, уничтожить, сжечь посевы, беременным женщинам вырезать животы, чтобы не рожали бандитов». Військове начальство було просто впевнене в тому, що говорити з горянами можна тільки мовою сили. Це цитата з наукової розвідки Петра Моціяки «Життєві долі Якова де Бальмена і Леоніда Рудановського», опублікованої в часописі «Наш український дім» (№ 1, 2024 р., видання Центру гуманітарної співпраці з українською діаспорою Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя).

Напередодні Великодня у світ вийшов черговий випуск освітньо-пізнавального часопису про Україну та українців діаспори «Український дім». Першу шпальту прикрашає витвір коломийського писанкаря Олега Кіращука. Нині чоловік боронить Батьківщину, а його авторські та народні писанки продають на аукціонах, щоб допомогти ЗСУ.

Про волонтерську, релігійну, просвітницьку діяльність отця Михайла та Дарії Якубів пише Олександр Забарний. До волонтерських справ родини Якубів долучаються і небайдужі ніжинці, серед яких є й досить юні. Наприклад, школярка Катерина Подгорська власноруч виготовляє сувеніри та обереги. Наразі її вклад у спільну доброчинну справу становить 8 тисяч гривень!

Цьогоріч виповнилося 215 років від дня народження Миколи Гоголя. З цієї нагоди відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція «Спадщина Миколи Гоголя в українському культурному просторі».

Центр гуманітарної співпраці з українською діаспорою видав перший у 2023 році випуск науково-популярного часопису для вчителів України та діаспори «Наш український дім».

Одного разу Кен Блум у музичній крамниці натрапив на платівку, де було зображено шістьох музикантів, які тримали на руках незвичні і невідомі йому до того часу музичні інструменти. Так почалося знайомство американця з бандурою, яке переросло у виготовлення цього музичного інструменту. Про цю неординарну особистість з ніжинським корінням читайте в розвідці члена Національної спілки журналістів України Миколи Гриня.

Спогади під такою назвою української письменниці з Канади, випускниці Ніжинського педінституту Ольги Мак уперше були оприлюднені 1955 року в американський газеті «Свобода». Його друга публікація в часописі «Наш український дім» (№ 2, 2022 рік) є дуже актуальною сьогодні. Описані події про те, як українські жінки втікали від «совєтських освободітєлєй» 1945 року читаються як сьогоднішні тільки в антуражі російсько-української війни. Возики змінилися на авто, поїзди й літаки. Але українські жінки з маленькими дітьми пережили бойові дії, стали свідками звірств російських військових, у стресовому та депресивному стані змушені були переміститися в чужі країни.

Редакційна колегія науково-популярного часопису «Наш український дім», що його видає Центр гуманітарної співпраці з українською діаспорою Ніжинського держуніверситету імені Миколи Гоголя, повідомляє про випуск першого числа за 2022 рік. Його публікації вже зацікавили не тільки науковців та вчителів, а й широке коло читачів, які шукають і знаходять аргументи на користь своєї української ідентичності. Їм знадобиться розвідка професора Миколи Тимошика: «Українським дітям – українське слово. Як наші земляки в країнах західної еміграції дбали про знання дітей рідної мови». У 50-х роках минулого століття вони використовували її як зброю у відстоюванні моральних цінностей. Цей досвід є актуальним і сьогодні. Адже москалі пояснюють свої криваві воєнні дії захистом російськомовних на нашій території. І доки ми гралися в «какую разницу» вони діяли і діють нахабно і жорстоко.

Центр гуманітарної співпраці з українською діаспорою випустив у світ чергове число часопису «Наш український дім» (№2, 2021). Видання розраховане на викладачів, учителів, студентів та, зрештою, громадян, яких хвилює питання нашого націєтворення.

Науково-популярний часопис «Наш український дім», заснований Центром гуманітарної співпраці з українською діаспорою НДУ імені Миколи Гоголя, за 13 років став близьким і необхідним для вчителів в Україні і зарубіжжі. Адже він знайомить усіх з нашою історією, давньою й сучасною, культурними здобутками.

До 29-ї річниці незалежності України вийшов у світ черговий номер освітньо-пізнавального часопису «Український дім» – видання Центру гуманітарної співпраці з українською діаспорою.

Вийшов у світ свіжий випуск часопису «Український дім» – видання Центру гуманітарної співпраці з українською діаспорою. На першій шпальті уміщено публікацію професора Олександра Астаф’єва під назвою «Новели, написані в криївці». Це матеріал про видатного діяча українського націоналістичного підпілля, підполковника УПА, воїна та письменника Йосипа Позичанюка. Не всі знають, що він у 30-х роках ХХ століття навчався на літературно-мовному факультеті Ніжинського інституту соціального виховання, а 2018 року на Ніжинській стіні героїв прикріпили меморіальну дошку з його ім’ям.

Вийшов у світ новий номер часопису «Наш український дім», що видається Центром гуманітарної співпраці з українською діаспорою. Тематично журнал поділений на чотири рубрики: «Українознавство», «Наукові розвідки», «Методичні матеріали», «Проза, переклади, рецензії».