Від першої аптеки Лівобережжя до класичної фармації у Ніжинській вищій школі
Яким має бути сучасний фармацевт? Відповідь на це питання може зайняти багато часу, тому що сучасний фармацевт – це втілення високого професіоналізму, який ґрунтується на глибоких знаннях, уміннях, навичках… і розумінні даної професії в історичному контексті. Зрозуміло, що першими фармацевтами були лікарі, але з часом відбулося виокремлення даної професії в окремий напрямок медичної діяльності. Студенти Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя, що навчаються за ОП «Фармація, промислова фармація», традиційно мають змогу перше заняття зі «Вступу до фармації» проводити на базі практики – Першій аптеці Лівобережної України, яка веде свою історію з 1777 р., і має ідентичну назву «Перша аптека Лівобережжя 1777», а цього року їй виповнилось 245 років. За традицією це заняття проводить власник мультибрендової мережі «Аптека нашого міста», до якої належить і ця аптека, Валерій Козирєв, який зберігає традиції розвитку та становлення аптечної справи в місті та регіоні.
Після проведення ним для студентів лекції «Розвиток медицини та фармації від Київської Русі до сучасної України» на наше прохання він надав інтерв’ю.
- Валеріє Валерійовичу, ми з Вами співпрацюємо вже не перший рік. До Вашої мережі входить багато аптек, які є базами практик для наших студентів - майбутніх фармацевтів-провізорів. Але, традиційно, першу лекцію до «Вступу в фармацію» Ви проводите саме у цій аптеці. У чому її унікальність?
- Дійсно так. Ця аптека є унікальною на всій Лівобережній Україні. Чому так? Тому що вона була першою. Будівля побудована саме під аптеку. Побудував цю аптеку в 1777 р. аптеку відставний лікар Ізюмського гусарського полку Михайло Лігда, грек за походженням, який жив у Ніжині і гарно розумівся в аптечній справі. При аптеці був аптекарський город, на якому вирощували лікарські рослини, а також розводили медичних п'явок, яких доставляли в інші аптеки України та Росії. До речі розведення п’явок на той час потребувало певних знань та вмінь, якими володіли далеко не всі аптекарі. Аптека має спеціально обладнане горище для сушіння лікарських трав та підвал для зберігання ліків та речовин, що необхідні для виготовлення ліків, своєрідний холодильник, який дозволяв підтримувати низьку температуру. При даній аптеці, фактично, було налагоджено напівпромислове виробництво ліків, оскільки споживачами були не лише мешканці Ніжину та району, але й військові ніжинського гарнізону. Збереглися лікарські рецепти, деякий аптечний інвентар, а саме головне, спеціалізоване приміщення аптеки, яке функціонує саме як приміщення аптеки й на сьогодні.
- У своїй лекції Ви наголошували на необхідності володінням провізором досить глибокими медичними знаннями. Чи може фармацевт замінити лікаря, а лікар - фармацевта?
- Ні в якому разі. Справа в тому, що основне завдання лікаря поставити правильний діагноз та призначити відповідні ліки. Але сучасний фармацевтичний ринок є досить динамічним. Весь час з’являються нові препарати з однаковою діючою речовиною, але випадки застосування їх різні. Все залежить від індивідуальних особливостей пацієнта. І тут на допомогу приходить провізор, який порекомендує оптимальне вирішення проблеми, враховуючи поради лікаря та матеріальну спроможність клієнта. Сучасний фармацевт-провізор має чітко орієнтуватись у питаннях фізіології, анатомії, фармацевтичної хімії, фармакології, медицини тощо та вміти інтегрувати набуті знання для вирішення конкретної проблемної ситуації. При прийомі на роботу, як я зазначав на попередніх зустрічах, ми цікавимося не лише наявністю диплома, але й ретельно вивчаємо додаток до нього, у якому виставлено оцінки за набуті знання та вміння. Завжди проводимо фахову співбесіду по рівню володіння професійною підготовкою. Не дарма засновником аптеки був саме відставний лікар Михайло Лігда. Саме колосальний практичний досвід військового лікаря, талант грецького підприємця та знання хімії, ботаніки й медицини – все це дозволило йому не лише створювати лікарські засоби, але й налагодити випуск комерційно доступних препаратів.
- Дана аптека входить до переліку баз практик зі спеціальності «226 Фармація, промислова фармація». Що на Вашу думку є унікальним для практикантів саме у цій аптеці.
- Насамперед це дух історизму, майбутній провізор має відчути ауру фармацевта, з’єднатися з досвідом поколінь, бо без минулого немає майбутнього. При реконструкції інтер’єру, нами відтворено стилізовані меблі, а також залишилася шафа, якою, мабуть, користувався сам Михайло Лігда. Саме у ній зберігається виставковий аптечний інвентар тих часів. Усе це створює атмосферу таємниці аптекарських знань, умінь, якими на той час володіли одиниці. Те що ця аптека побудована саме у Ніжині, має цілком логічне пояснення. Вже у ті часи наше місто мало розвинену торгівлю, початкові навчальні заклади, військовий гарнізон, велику кількість релігійних закладів різних конфесій, які також були і джерелом освіти. Також було налагоджене ремісництво. Все це потребувало лікарського забезпечення та фармацевтичної опіки, і свідчило про високий освітній рівень значної верстви населення, що характеризувалось інтелектуальним та фінансовим благополуччям. Пізніше це стало підґрунтям до відкриття ніжинського вишу, медичного училища, ремісничих училищ.
- Відомо, що, на сьогодні, Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя єдиний в області готує фармацевтів-провізорів за спеціальністю «226 Фармація, промислова фармація». Яка на Вашу думку, як роботодавця, перспектива даної спеціальності?
- Якщо відповісти коротко, велика. Але про все по черзі. Перш за все має бути підґрунтя і воно є. Фаховий професорсько-викладацький склад, матеріальна база, база практик, велика кількість роботодавців, велика потреба регіону у фахівцях. Це основні чинники, які обумовлюють перспективу. Керівництво університету, зокрема ректор університету Олександр Самойленко, приділяють значну увагу розвитку даної спеціальності. Залучаються провідні фахівці в галузі, підтримується тісні зв’язки з роботодавцями. До речі, як я відмічав раніше, дана аптека протягом кількох років також є базою практики університету, де студенти мають змогу проходити виробничі практики, проводити екскурсії, лекції та практичні заняття. Крім того, Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя, на території свого ботанічного саду має ділянку лікарських рослин, яка створена за аналогією аптекарського городу Михайла Лігди. Таким чином можна стверджувати, що фармацевтична освіта в Ніжині є закономірною, актуальною та перспективною. Вона пройшла шлях від Першої аптеки Лівобережжя до класичної фармації у Ніжинській вищій школі.
- Дякуємо Вам за цікаве інтерв’ю, цікаву лекцію для студентів та сподіваємося на наступні цікаві зустрічі.
Професор кафедри хімії та фармації Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя,
доктор фармацевтичних наук Юлія Федченкова
