Ініціатором непересічного наукового заходу стали студентські наукові осередки істфаку Ніжинського університету імені Миколи Гоголя та історико-філософського ф-ту Київського університету імені Бориса Грінченка. Студенти обох вишів продовжують започатковану нещодавно співпрацю. Не могли оминути важливу молодіжну дискусію і молоді науковці з Тернопільського педуніверситету імені Володимира Гнатюка та, звісно ж, добрі друзі ніжинських істфаківців з Педагогічного університету в Кракові. Студентську наукову ініціативу також радо підтримали викладачі.

Не дивно що вступна дискусійна панель, покликана визначити чи були люди з країни Рад громадянами, проходила у нещодавно відкритому музеї-лабораторії «Ноmo sovieticus», де молодь мала можливість унаочнити виголошені  тези та власні знання про щодення радянської людини, відомої під сатиричним терміном філософа О. Зінов’єва. Після доповіді екскурсії у музеї молодь прийшла до важливого висновку – того, що ми розуміємо під поняттям громадянин сьогодні, у Радянській державі не було і близько, а люди жили ілюзіями.

Паралельно відбувалися жваві панельні дискусії, що порушили цікаві та водночас незручні питання про патріотизм та громадянськість в умовах війни, тернистий шлях від тоталітаризму до демократії та, звісно ж, індикатори зрілої демократії – громадські інституції на посткомуністичному просторі. Виступи молодих науковців та вже досвідчених доповідачів Руслана Куцика, Матеуша Каміонки, Олексія Удовенка, Катерин Мухіної, Владислава Шмиголя та багатьох інших настільки захоплювали присутніх, що про часові рамки та регламенти доводилося забути.

Михайло Ломоносов

Фото Валентини Ващенко