22 серпня 2023 року вперше у Воскресенській церкві (усипальниці Гетьмана України Кирила Розумовського) міста Батурина єпископ Чернігівський і Ніжинський Православної церкви України Антоній провів МОЛИТВУ ЗА УКРАЇНУ. Це молитва за УКРАЇНСЬКИХ ВОЇНІВ, за ПЕРЕМОГУ УКРАЇНИ над ворогом. Це молитовне вшанування усіх борців за Незалежність України! На даний захід Національний історико-культурний заповідник «Гетьманська столиця» запросив усіх українців. У ньому взяли участь і представники Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя - директор навчально-наукового інституту природничо-математичних, медико-біологічних наук та інформаційних технологій Юрій Філоненко і декан факультету педагогіки, психології, соціальної роботи та мистецтв Олексій Тимошенко.

14 червня 2023 року ректор університету Олександр Самойленко та декан факультету філології, історії та політико-юридичних наук Володимир Мартиненко брали участь в урочистостях з нагоди 30-річчя з часу створення Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця» у Батурині. У межах урочистих заходів відбулися ХVІІІ Батуринські читання, що зібрали істориків і музейників із України та закордоння, були презентовані нові наукові доробки та пройшли професійні дискусії щодо проблем історії й археології Чернігово-Сіверщини.

Угода про співпрацю між Ніжинським державним університетом імені Миколи Гоголя та Національним історико-культурним заповідником «Гетьманська столиця» (м. Батурин), яку було укладено ректором НДУ Олександром Самойленком та директором заповідника Наталією Ребровою, створила умови для розширення спільної наукової та освітньої діяльності.

Цьогоріч виповнюється  350 років як Батурин став гетьманською столицею. До знаменної дати у місті. де жила та правила ціла плеяда українських гетьманів, провели масштабний історичний квест «Батурин – серце Гетьманщини».

В історичних змаганнях взяли участь одразу п’ять команд з козацьких міст – «Бахмацькі ентузіасти» з Бахмача, «Уненіж» з Ніжина, «Батуринські гетьманші» з Батурина, «Капітошка» з Сосниці та «Контопська сотня» з Конотопа.