ННІ філології, перекладу та журналістики
Про кафедру
Історія кафедри української мови розпочала свій відлік з пореволюційного квітня 1918 року. На засіданні конференції 10 (23) квітня розглядалися пропозиції Міністерства народної освіти, серед яких першими і найголовнішими були такі: 1) про утворення кафедр української мови, історії української літератури, історії України; 2) про перехід на викладання предметів українською мовою. У довоєнний час статус і назва кафедри зазнавали модифікацій.
Так, спочатку кафедра функціонувала у складі відділу української мови та літератури. 16 червня 1920 року була створена спеціальна комісія для проведення реформи в структурі Історико-філологічного інституту. Комісія дійшла висновку, що на базі одного вишу можна створити чотири інститути, проте їх було створено лише два: гуманітарний та фізико-математичний. У складі гуманітарного було чотири відділи, серед яких і української мови та літератури. Протягом червня 1920 року - вересня 1921 року вища школа в Ніжині мала назву Науково-педагогічний інститут.
Фактично до вересня 1922 року кафедр, у сучасному їх розумінні і статусі, не було. Лише 28 вересня 1922 року в Інституті народної освіти на об'єднаному засіданні предметних комісій було утворено вісім кафедр, серед яких була і мовознавча. Її очолив професор І.І.Семенов. Пізніше була створена Ніжинська науково-дослідна кафедра історії, культури і мови. Сама назва свідчить про те, що в ній було поєднано три царини, три ключові першооснови національного відродження та становлення. Хронологічно функціонування згадуваної кафедри збігається з процесами українізації. Ця кафедра була створена за зразком 54 інших, які вже функціонували в Україні, і складалася з чотирьох секцій, серед яких – української мови та літератури (завідувач – професор Є.А.Рихлик).
Згідно з декретами ВУЦВК УРСР від 27 липня і 1 серпня 1923 р. було проголошено рівність мов. В інституті була створена студентська комісія щодо українізації у складі Борисенка (голова), Одарченка (секретар), Крементуло, Кулініч, Кононенко та ін., яка розробила конкретні заходи популяризації української мови, пов'язані зі створенням українського драматичного гуртка, українського хору, студії української мови, кабінету української мови. Комісія запропонувала дирекції інституту 50% коштів, виділених на поповнення фондів бібліотеки, використати для придбання українськомовних книг.
У 1930 році Науково-дослідну кафедру закрили. Є.А.Рихлик намагався на основі секції української мови та письменства створити самостійну кафедру українознавства та славістики. Учений мріяв, щоб Ніжин став одним із центрів славістики в Україні, він запропонував досліджувати цікаві наукові проблеми: “Українсько-польські літературні взаємовідносини”, “Слов'янські меншості УРСР”, “Слов'янська енциклопедія” та інші. Усі ці плани не здійснилися, про що свідчить постанова сектора науки Народного комісаріату освіти від 6 вересня 1930 р.
Із січня 1931 року посаду завідувача кафедри мовознавства обіймав професор І.Я.Павловський. Його наукові інтереси були досить широкими та цікавими. Учений опублікував низку праць, серед яких і “Питання про початок української мови і про становище її в слов'янській родині”. Кафедра мовознавства під керівництвом І.Я.Павловського функціонувала до 26 грудня 1933 року. Саме цього дня комісія, що перевіряла роботу кафедри мовознавства, кваліфікувала її керівника як “буржуазного націоналіста”. Швидко ученого звільнили з роботи і вислали на поселення в Узбекистан. У 1934 році кафедру мовознавства об'єднали з кафедрою літератури, створивши кафедру мови й літератури (завідувачем кафедри у 1934-1935 рр. був О.Є. Яненко).
У 1935 році здійснено розподіл кафедри мови та літератури. Завідувачем кафедри мови було призначено Г.О. Костенецького, а літератури – М.П. Сайка. З 1936 року до початку війни кафедру української мови очолював доц. І.К.Чапля.
Повоєнна історія кафедри української мови починається з 1943 року. Ніжин звільнено 15 вересня, а 16 жовтня 1943 року відновлено роботу кафедри української мови. 15 листопада розпочалися заняття в студентських аудиторіях. На кафедрі в 1943-1944 н.р. працювали сім викладачів. Завідувачем кафедри з 16.10.1943 р. до 1947 р. була старший викладач Н.В.Сладківська. У наступні навчальні роки кафедру української мови очолювали: доц. Герасименко Д.Д. (1948-1949), доц. Чередниченко І.Г. (1950-1951), доц. Батурський А.Д. (1952-1953), доц. Середа Ф.Я. (1954-1964), доц. Майборода А.В. (1964-1970, 1973-1975), проф. Чапля І.К. (1971-1972), доц. Неділько О.Д. (1972-1973, 1976-1978), проф. Коломієць Л.І. (1979-1982), доц. Веркалець М.М. (1983-1984), доц. Чирва Г.М. (1984-1987), доц. Бойко Н.І. (1987-1997), доц. Бойко В.М. (1997-2001). У 2002 році завідувачем кафедри обрано доц. Бойко Н.І.