Відійшовши від академічного проведення підсумкових конференцій із педагогічної практики, викладачі кафедри методики викладання української мови і літератури вирішили це питання інноваційним шляхом. Студенти-магістранти V курсу отримали завдання розробити сценарій захисту практики. Така нетрадиційна форма здійснювалася з використанням методу проектів. Одночасно таким чином відбувалася апробація навчальної програми з методики викладання філологічних дисциплін у вищій школі.
Перед магістрантами ставилися завдання:
• дібрати нетрадиційну форму проведення підсумкової конференції з педагогічної практики;
• розробити диференційовану систему запитань і завдань: репродуктивних, проблемно-ситуативних, конструктивних і творчих;
• забезпечити практичну спрямованість і творчий характер завдань;
• сприяти вдосконаленню вмінь і навичок із фахових методик;
• розвивати виконавську майстерність.
Активно долучилися до розробки сценарію І. Дорош, Т. Година А. Бурська, А. Шоха, Н. Приймак, М. Піхота, Д. Бобрик, А. Хоменко, які змогли реалізувати творчий, новаторський підхід до організації підсумкової конференції з педпрактики.
Цікавими, на нашу думку, виявилися етапи змагання: візитка у вигляді СТЕМу; теоретична розминка, що проходила у формі бліц-опитування; розв’язання психолого-педагогічних ситуацій; батл «Чи вдалася практика?»
Журі відзначило візитку команди «Абетка»: зі властивим студентам гумором й артистизмом було відтворене перше знайомство з класом.
Оскільки практика в 10–11 класах в основному мала на меті вдосконалення знань із методики літератури, завдання теоретичної розминки спрямовувалися на з’ясування шляхів аналізу літературного твору, розвиток читацьких інтересів, збагачення активного словника учнів тощо.
Психолого-педагогічні ситуації показали, що студенти можуть вирішувати складні проблеми, які виникають у навчально-виховному процесі, розуміють інтереси й потреби старшокласників, уміють вчасно надати допомогу, володіють прийомами психологічного впливу тощо.
Батл засвідчив, що в практикантів сформована комунікативна компетентність, вироблені навички проведення дискусії.
Активності команд сприяло емоційне заохочення ведучих, схвалення журі тощо. Як справжні вчителі-філологи виявляли свою фахову майстерність К. Геращенко, Н. Шульга, Ю. Зуб, В. Іващенко, М. Фастова, Ю. Халіман, О. Красновид, А. Біла, Н. Любчик. Вони показали себе ініціативними, принциповими, терплячими, творчими педагогами, які по-сучасному підходять до вирішення проблем навчання, виховання та розвитку старшокласників.
Емоційний фон змагання посилювали музичний супровід, виразне читання авторських віршів, доброзичливість організаторів заходу, що перетворився на свято.
Щирими та зворушливим були слова студентів про педагогічну практику. Вони оцінили її захист так: «Ми такого не чекали. Не сподівалися, що захід, на якому треба звітувати про важку, виконану тобою роботу, може пройти так легко й цікаво, як свято. Здається, це педагогічне змагання допомогло нам знову переконатися в правильності вибору майбутньої професії».
А в змаганні, як висловилася Н.М. Голуб, «переміг педагогічний досвід».
Насамкінець прозвучало напутнє слово всіх членів журі, побажання успіхів, натхнення та нових звершень. Викладачі впевнилися, що росте нова педагогічна еліта, нова генерація, у руки якої можна сміливо передати освітянську справу.

Голуб Н.М., доцент кафедри методики викладання української мови і літератури,
Проценко Л.І., старший викладач
кафедри методики викладання
української мови і літератури,
Дорош І., Година Т., магістранти філологічного факультету