Цей науковий форум був дуже представницьким, у його роботі брали участь відомі політики та вчені:
Ігор Юхновський, доктор фізико-математичних наук, академік НАН України, народний депутат України I-IV скликань;
Степан Качараба, доктор історичних наук, професор, декан історичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка;
Сергій Світленко, доктор історичних наук, професор, декан історичного факультету Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара;
Ігор Соляр, доктор історичних наук, професор, директор Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України;
Станіслав Кульчицький, доктор історичних наук, професор, Інститут історії НАН України;
Федір Турченко, доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історії України Запорізького національного університету;
Олександр Бойко, доктор політичних наук, професор Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя;
Олександр Нікілєв, доктор історичних наук, професор, професор кафедри історії України Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара;
Роман Шуст, кандидат історичних наук, професор кафедри давньої історії України Львівського національного університету імені Івана Франка та ін.
Перлиною цього наукового зібрання став виступ Героя України, академіка НАН України, народного депутата І-ІV скликань Ігора Юхновського. Долучившись до роботи конференції, Ігор Рафаїлович поділився спогадами про ті знаменні для української нації дні й акцентував на важливості усвідомлення сучасним суспільством тих факторів, які привели до незалежності і які потрібні для зміцнення Української Держави.
«Наша задача – виховати покоління висококваліфікованих фахівців, істориків, науковців, які дуже грамотно і докладно вивчать події тих днів. Тоді ми зможемо на основі цього вивчення об’єктивно говорити про нашу історію. Це вкрай важливо, адже тоді наша нація змогла здобути свою державність, а відтак і побудувати демократичне суспільство», – акцентував Ігор Юхновський.
У ході Всеукраїнської конференції вчені провідних інтелектуальних центрів нашої держави крізь призму грудневого референдуму 1991 року й тридцятилітньої історії України розкривали тему історичних традицій і перспектив цивілізаційного поступу незалежної України. У своїх доповідях науковці розглядали значення, закономірності та регіональні особливості Всеукраїнського референдуму, проводили паралелі з історичними подіями 1917-1921 років, аналізували незалежність України в контексті європейської системи безпеки, простежували витоки відновлення незалежності України тощо. Окрему увагу науковці також зосередили на питанні міжнародної реакції на українську незалежність та на українському суспільстві у контексті викликів незалежності.
Окрім того, в рамках конференції відбулася презентація наукових видань, зокрема, двотомного історико-енциклопедичного видання «Світова історія XX–XXI століть. Енциклопедичний словник». Двотомник вийшов друком у Видавництві Львівського університету і на над працювали понад 120 дослідників із провідних наукових центрів України.
Презентуючи видання, доцент кафедри новітньої історії України імені Михайла Грушевського Ігор Підкова зазначив: «Упродовж 30 років і до сьогодні українська історична лексикографія не отримала жодного енциклопедичного видання зі світової історії, де б українська історія була органічно вмонтована у світовий історичний процес. Але зараз це вкрай актуально, адже сьогодні на різних рівнях (і слушно!) говориться про потребу інтеграції України в європейські структури та трансатлантичне співробітництво. На нашу думку, сьогодні шлях інтеграції України в європейський простір, найперше, пролягає у сфері культурно-ментального сприйняття українським суспільством західної цивілізаційної моделі. Власне, цій меті й має слугувати видання «Світова історія XX-XXI століть».
Всеукраїнська наукова конференція «Україна незалежна: історія і сучасність (до 30-річчя Всеукраїнського референдуму про незалежність України)» сприяла конструктивній фаховій дискусії, обміну досвідом та думками. У результаті підведення підсумків цього наукового зібрання, поставлених питань та жвавої дискусії, яка точилася протягом роботи конференції, сформувалися нові підходи до досліджуваної проблеми, виявлені сильні та слабкі сторони та окреслено напрями подальших наукових досліджень.
Професор кафедри історії України Олександр Бойко