Булінг проявляється в багатьох формах: є вербальна, фізична, соціальна форми булінгу, а також кіберзалякування.

Вербальний булінг

Словесне знущання або залякування за допомогою образливих слів, яке включає в себе постійні образи, погрози й неповажні коментарі про кого-небудь (про зовнішній вигляд, релігію, етнічну приналежність, інвалідність, особливості стилю одягу і т. п.).

Фізичний булінг

Фізичне залякування або булінг за допомогою агресивного фізичного залякування полягає в багаторазово повторюваних ударах, стусанах, підніжках, блокуванні, поштовхах і дотиках небажаним і неналежним чином.

Соціальний булінг

Соціальне залякування або булінг із застосуванням тактики ізоляції припускає, що когось навмисно не допускають до участі в роботі групи, трапеза це за обіднім столом, гра, заняття спортом чи громадська діяльність.

Кіберзалякування

Кіберзалякування (кібернасильство) або булінг у кіберпросторі полягає у звинуваченні когось з використанням образливих слів, брехні та неправдивих чуток за допомогою електронної пошти, текстових повідомлень і повідомлень у соціальних мережах. Сексистські, расистські та подібні їм повідомлення створюють ворожу атмосферу, навіть якщо не спрямовані безпосередньо на дитину.

Типовими ознаками булінгу (цькування) є:

• систематичність (повторюваність) діяння;
• наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності);
• дії кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.

Що можна зробити, щоб зупинити явища булінгу в студентському середовищі:

• виховувати здорові стосунки у групі;
• не залишатися байдужими;
• сприймати людину такою, яка вона є;
• розуміти, що соціальний стан, фізичні вади, расова або релігійна приналежність не є приводом для цькування;
• особистим прикладом демонструвати, що ви не підтримуєте явище булінгу;
• поважати думки та погляди інших;
• виявляти доброзичливість, милосердність, повагу до інших,
• поважати право кожного бути самим собою,
• виявляти готовність до примирення та визнавати свої помилки.

Домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Нормативно – правова база:

1. Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»
2. Закон України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків»
3. Постанова КМУ «Про затвердження Порядку взаємодії суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі»
4. Кодекс України про адміністративні правопорушення
5. Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)”

Корисні посилання щодо теми антибулінгу

Методичні рекомендації

В університеті відбувся захід, присвяченій даній проблемі

Завантажити презентацію

Телефони довіри:

1. Відповідальна особа по запобіганню насильству в Ніжинському державному університеті імені Миколи Гоголя - фахівець першої категорії соціально-гуманітарного відділу Турчин Олександр Вікторович  +38 (067) 830 72 98

2. Університетський психологічний центр  (068)8052515; (096)6887631

3. Гаряча телефонна лінія щодо булінгу 116 000

4. Гаряча лінія з питань запобігання насильству 116 123 або 0 800 500 335

5. Уповноважений Верховної Ради з прав людини 0 800 50 17 20

6. Єдиний контакт-центр надання безоплатної правової допомоги 0 800 213 103 (цілодобово і безкоштовно в межах України)

7. Національна поліція України 102.