Дмитро Сергійович – людина шанована не тільки в колі літературознавців, а й серед української інтелігенції. Він був щирою, порядною, чесною і світлою людиною.
Народився Дмитро Сергійович 6 листопада 1929 року в с. Понорниця на Чернігівщині. Його творче життя було насиченим і багатогранним, один з етапів якого був пов’язаний із стінами Ніжинської вищої школи. Дмитро Сергійович із 1957 по 1971 рік працював старшим викладачем, доцентом кафедри російської та зарубіжної літератур Ніжинського державного педінституту ім. М. В. Гоголя. Його учні й колеги згадують цю людину як прекрасного педагога, знаного вченого й доброзичливу людину. Так Павло Володимирович Михед, реагуючи на звістку про смерть Дмитра Сергійовича, пише: «Навколо нього було завжди особливе притягальне поле самовідданого служіння літературі, аура високої честі вченого, інтелігентності та національної гідності громадянина». Олександр Вадимович Забарний відзначає, що Дмитро Сергійович, працюючи в Ніжинському державному педагогічному інституті ім. М. В. Гоголя, керував літературною студією інституту: серед його вихованців - Євген Гуцало, Леонід Горлач, Віктор Вовк, Володимир Мордань, Анатолій Давидов, Петро Пулінець і ще цілий гурт українських письменників; серед його послідовників-науковців - доктори наук, професори Павло Михед, Олександр Ковальчук, Анатолій Мойсієнко, Олександр Бобир і ще низка знаних в українській науці вчених. А що найголовніше, Дмитро Сергійович, став одним із тих фундаторів, хто заклав у 60-70-ті роки в Ніжинському педінституті падвалини справді національного вузу.
Колектив НДУ імені Миколи Гоголя завжди пам’ятатиме цю світлу людину, ім’я якої займає почесне місце в експозиції Музейного комплексу університету.
Схиляючись у жалобі, співчуваємо рідним і близьким, друзям й однодумцям...
Від мені колективу
ректор університету Олександр САМОЙЛЕНКО