Відомо, що розвиток науки обумовлює рівень життя. Які основні завдання перед сучасною наукою, у тому числі фармації?
Дійсно це так. Як хімік, що спеціалізується на фармацевтичній і медичній хімії, у цьому неодноразово переконувався. Збільшення серцево-судинних та онкологічних хвороб, пандемія COVID-19, проблеми СНІДу та туберкульозу потребують пошуку нових ефективних ліків, які повинні мати мінімальну побічну дію та бути доступними. Розробка цих ліків є основною задачею науковців-фармацевтів, науковців-хіміків. Це є основою підвищення тривалості життя, що є соціальним показником держави.
Чи зможуть хіміки врешті-решт знайти «еліксир безсмертя»?
Відповідь на це питання риторична. В основі філософський аспект щодо безсмертя. А ось довголіття - це цілком ймовірно. Оскільки довголіття обумовлене багатьма факторами, на частину з яких людина має вплив, а саме: боротьба з серцево-судинними, інфекційними, онкологічними хворобами; корекція психо-емоційних станів; профілактика захворювань…
Пане Олеже, все ж таки давайте більш конкретизуємо. Які останні актуальні фармацевтичні розробки, які можуть допомагати у боротьбі зі складними хворобами?
Фахівці нашої кафедри мають значні здобутки щодо наукового підходу у вирішеннібагатьох проблем. Наприклад, наукова група під керівництвом професора Анатолія Демченка багато років працює над розробкою речовин, які виявляють противірусні та протиракові властивості, ефективність яких підтверджена у дослідницьких центрах США та Австралії. Оригінальність формул цих речовин захищена патентами, власником яких є Ніжинський державний університет.
Що, на Вашу думку, є рушійною силою науки?
Це незмінно зазначено у віках – девіз нашого вишу: «Працею і натхненням» знаходить втілення у фундаментальній освіті, наукових школах, цеглини яких закладені ще в 19 ст., якщо вести розмову про Ніжинську вищу школу, та з кінця 18 ст. – відкриттям Першої аптеки Лівобережжя (1777 р.). Та головне, що робить нас, не побоюсь цього слова, унікальними, у цьому напрямку – це взаємодія практики і теорії. Так, ще з самого започаткування нашого закладу, у далекому минулому 1825 році, фінанси, які виділялись на штат, включали й потреби на «аптекаря і аптеку» (з архівних даних). Ми не лише перейняли цей досвід, але й активно розширюємо всі можливі грані співпраці. Перші кроки практики наукового та професійного становлення студенти набувають у Першій аптеці Лівобережжя, яка й сьогодні функціонує і є базою їхньої практики. Цікавий факт. При нашій стародавній аптеці був аптекарський город, а тепер він відтворений і адаптований для наукової діяльності у ботанічному саді Ніжинського державного університету.
Як саме ваш ботанічний сад адаптований до наукової фармацевтичної діяльності?
Ботанічний сад – база занять та практики з фармацевтичноїботаніки та фармакогнозії.До речі, ботанічний сад Ніжинського державного університетуіменіМиколи Гоголя є об’єктом природно-заповідного фонду Українимісцевогозначення. Вінрозташованийбезпосередньо на територіїуніверситету. Йогоісторіяналічуєпонад 200 років.На початку 30-х роківХХ ст. ботанічний сад був одним з кращих в Україні. Тут булозібранопонад 160 видівтрав’янистих, 90 видівдеревнихпорід і кущів та розвивався за напрямкомколекціонуваннярослин. Ми розробляємо наукові основи культивування лікарських рослин. Колекція зібраних рослин об’єднана у такі групи: місцеві культури; культурні рослини України, Європи, Сибіру, Далекого Сходу, Середньої Азії, Кавказу, Криму, Китаю, Японії, Північної Америки, Афганістану, Індії, Маньчжурії, Болгарії, островів Середземного моря, Італії, Англії, Німеччини, Голландії. Саме у цейперіод на території саду з’явивсяреліктовий вид Гінкгодволопатевий. У біологічному саду було сформовано 8 відділів: ботанічної систематики; лікарськихрослин; фізіологіїрослин; селекціїрослин; акліматизаціїрослин; фітопатології; рухурослин – «квітковийгодинник», а такожпомологічнийрозплідник.
Науково-практична діяльність студентів організована професором кафедри Юлією Федченко та колегами. Вони досліджують біологічно-активні речовини рослин, які виявляють лікувальні та профілактичні властивості різних патологій, ефективність яких також запатентована. Тому науковий потенціал створення нових препаратів є перспективим.
Як бачимо, у Вас багато наукових досліджень та практичних здобутків. Чи маєте Ви наукові школи?
Наукове мислення - ценайвищий рівень професійної діяльності науковця. Кафедра хімії та фармації має багаторічну наукову історію.Викладачі кафедри, крім підготовки вчителів-хіміків, займалися й науковою діяльністю та створювали наукові школи, які на сьогодні плідно працюють. Достатньо згадати наукову школу Оскара Барама, Андрія Домбровського, Степана та Ніни ЛУКАШОВИХ, Володимира Суховєєва. Понад 40 вихованців цих шкіл стали науковцями, докторами та кандидатами наук, які гідно репрезентують хімічну науку не лише в Україні, але й за її межами. Наприклад В’ячеслав Труш працює в центрі медичних досліджень Оксфордського університету.
Наскільки мені відомо, Ваша кафедра – це взірець наукового творчого пошуку. Колектив однодумців представлений провідними науковцями: Заслуженими діячами науки і техніки Володимиром Суховєєвим (проф., доктор хімічних наук), Григорієм Потебнею (проф., доктор медичних наук); Заслуженим винахідником професором, доктором фармацевтичних наук Анатолієм Демченком. Ви, Олеже Вадимовичу,також нагороджені нагрудним знаком «За освітні та наукові досягнення». Тож які наукові здобутки Ви вважаєте найважливішими?
Якщо займаєшся наукою, то все, що винайшов для блага людства є важливим. А загалом - це є праця колективу однодумців. Саме таким колективом є наша кафедра. Так,нами було синтезовано речовини з противірусною активністю, що мали інтерес для створення ліків від COVID-19 та жовтої лихоманки. Але найбільше пишаємося тим, що до нашої наукової діяльності ми залучаємо студентів.Майбутні фармацевти та хіміки, які навчаються у нас, мають безпосередню можливість здійснювати навчання у контексті наукового дослідження. Ми маємо готувати наукову зміну, яка має бути краще за нас.
Зараз в Україні війна. Як Ви вбачаєте завдання науки у цей важкий для країни та народу час?
Однозначно – це наука задля перемоги! І все це на кафедрі хімії та фармації впроваджується у життя! Ми знайомимо наших студентів-фармацевтів з реальними людьми, для яких наука – це освіта впродовж життя!Так, хочу згадати одну з останніх зустрічей, що відбулася зі студентами-фармацевтами під час практики з першої долікарської допомоги, на яку було запрошено нашого колегу, кандидата історичних наук, доцента Івана Кедуна.
Він знаний археолог,не лише в Україні, а також і за її межами, майстер історичних реконструкцій, але війна внесла корективи. На початку полномасштабного вторгнення,пішов добровольцем на фронтта став парамедиком – рядовим Іваном Кедуном - і понад півроку перебував на передовій у Бахмуті. «На нулі» і була вся наука, яку ти твориш, і яка відрізняється від того, що написано у книжках. А ціною похибки «експерименту» може бути життялюдини, яка вірить в тебе. На його рахунку понад півтори сотні врятованих життів.Отже, головний виклик сьогодення – це адаптаційністьнауки!Сьогоднішній день ставить виклик до науки волі та безсмертя, ціною власного життя. І прийдешні покоління зрозуміють філософський аспект науки, яка твориться народом України!
Дякую!
Джерело: Ніжин.City
