Більшість публікацій висвітлюють події, які відбулися в Гоголівському виші і мають суспільний резонанс. Кафедра історії України організувала ХІ Міжнародну наукову конференцію «Знаки запитання в історії України: про що мріяли, що маємо, на що надіємося?», під час якої болючі проблеми нашого сьогодення порушували Герой України Левко Лук’яненко, голова Української Всесвітньої Координаційної Ради Михайло Ратушний, професори й доценти, викладачі й магістранти.
Хоча ті ж самі організатори назвали свій другий захід круглим столом, але високий рівень виступів його учасників з Києва, Ніжина, Чернігова й Путивля засвідчив інтелектуальну аргументацію і глибоку стурбованість питаннями вивчення, охорони та збереження сакральної спадщини північнодніпровського лівобережжя.
Університет був у числі 16 організаторів IV міжнародних Спаських читань, які цього року були присвячені 125-річчю від дня народження відомого українського етнографа з Ніжина Євгенії Спаської.
Людмила Найденко пише про Петербурзькі стежки Шевченка й Тукая, якими пройшли члени української організації «Вербиченька» з міста Нижнєкамськ. Приємно було побачити їх на фото разом із українкою з Санкт-Петербуга Тетяною Лебединською.
Редакція не обминула і 135-річчя від дня народження письменника Івана Кочерги, відомого за твором зі шкільної програми «Свіччине весілля». Але мало хто знає, що народжений у Носівці автор написав п’єсу «Фея гіркого мигдалю» про Ніжин 1809 року.
З архівом газети можна ознайомитися на сайті http://ndu.edu.ua/index.php/ua/tsentr-gumanitarnoji-spivpratsi-z-ukrajinskoyu-diasporoyu/vidannya-ukrajinskij-dim
ххх
№1 за 2016 рік науково-популярного часопису «Наш український дім» зацікавить не тільки вчителів України та діаспори. Редакція зробила його і пізнавальним, і науково-методичним.
Інформаційним приводом для написання статті «Софія Русова в історії української педагогічної думки» для Євгенії Коваленко стало 160-річчя від дня народження вченого-педагога, видатної громадської діячки. Кафедра педагогіки нашого вишу однією з перших на Україні відродила ідеї національного виховання, закладені в її науковій і практичній діяльності.
Всього п’ять років, з 1821-го по 1826, керував Гімназією вищих наук князя Безбородька Іван Семенович Орлай. Але за цей час він зробив його справді демократичним науково-освітнім закладом. Прочитаєте про це в дослідженні Василя Любченка «Фундатор вищої школи в Ніжині».
Непередбачуваною є розвідка культуролога з Києва Любові Саннікової «Гіпотеза про Пурушу, рух і рушник», яка робить цікаві висновки про першооснови Всесвіту, досліджуючи українську орнаментику.
Редакція впевнена, що вчителі та учні українськомовних шкіл захочуть виконати пісні та романси сучасного композитора з Ніжина Андрія Тішкова.
Журнал можна прочитати в бібліотеці університету.
