У червні 2024 року, за ініціативи кафедри дошкільної освіти, укладено угоду про співпрацю між Ніжинським державним університетом імені Миколи Гоголя та Міжнародною Академією Прикладних Наук в Ломжі, Республіка Польща. За піврічний термін викладачами кафедри спільно з польськими партнерами реалізовано низку вагомих міжнародних заходів.

У контексті розширення міжнародної співпраці, у тому числі – у проєктній діяльності, доценти кафедри дошкільної освіти Н. Пихтіна, С. Матвієнко та викл. А. Бесараб 11 лютого 2025 року відвідали Центр польської культури у м. Ніжині, провели цікаву зустріч з президентом Товариства громадян України польського походження «Астер» Веронікою Мандрико. Пані Вероніка цікаво, професійно, з глибоким аналізом, захопленням і відданістю, представила багаторічну діяльність Товариства і Центру.

Його висловила в газеті «Український дім» докторка богослів’я Дарія Морозова. Її аналітична стаття «Чому в УПЦ ніби-не-МП “немає волі” до змін?» є ключовою в числі 5 (126), виданому Центром гуманітарної співпраці з українською діаспорою Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя. Останнім часом, коли не тільки церковне середовище бурхливо обговорює можливості міжправославного діалогу в Україні у світлі закону, що забороняє зв’язок українських церков із центрами в РФ, авторка міркує над актуальними проблемами не в площині злободенних сенсацій, а в більш просторій історико-богословській перспективі.

Чергове число газети «Український дім», що її видає Центр гуманітарної співпраці з українською діаспорою Ніжинського держуніверситету імені Миколи Гоголя, присвячене подіям, котрі відтворюють сьогодні наш патріотизм.

Так озаглавила свій щоденник війни Надія Онищенко в числі 2 газети «Український дім», що його видає Центр гуманітарної співпраці з українською діаспорою Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя. Текст вдало ілюструє картина ніжинської художниці Катерини Васечко «Світ розділився на людей і росіян» і світлина ніжинського пам’ятника Миколі Гоголю в риштуванні.

На першій шпальті свіжого випуску часопису «Український дім» №5 (103) уміщено листа, що надійшов у Центр гуманітарної співпраці з українською діаспорою з далекого Мельбурна. Його написала наша читачка Леся Богуславець – радіожурналістка, письменниця та донька зачинателя українського шкільництва в Австралії Дмитра Нитченка. 1944 року вона разом із батьками опинилася в німецькому таборі для полонених, згодом родина переїхала в Австралію. Але про Україну ця поважна пані не забула, наразі вона здійснила вісімнадцять поїздок на територію етнічної Батьківщини. Як зазначає Леся Богуславець: «Кожного року кажу собі, що це востаннє. А потім, коли повертаюся додому, проходить якийсь час, і я починаю знову тужити за Україною...»

Марко Роберт Стех – український канадський літературознавець та письменник, менеджер проєкту «Інтернетової Енциклопедії України» (ІЕУ) при Канадському інституті українських студій (КІУС) і директор Видавництва КІУС. Автор філософського роману-лабіринту «Голос» та незавершеного експериментального роману «Невмирущі». Відомий своїми дослідженнями української літератури, зокрема творів Ігоря Костецького та Емми Андієвської і драматургії Миколи Куліша. Лауреат Міжнародної літературної премії імені Івана Кошелівця (за 2008 рік). 2009 року отримав Міжнародну літературну премію імені Миколи Гоголя за роман «Голос».
2014 року Марко Роберт Стех став восьмим лауреатом премії «Глодоський скарб». Він отримував її від засновника Григорія Гусейнова в Гоголівському виші.
– Хто ми такі ? – запитував він під час спілкування з викладачами й студентами й відповідав. – Невизначеність національного «Я», хронічна криза ідентичності – основне джерело наших суспільних проблем і політичних заколотів, що віками зупиняють розвиток української спільноти більше аніж зовнішнє втручання агресивних сусідів.
Вершинні досягнення української літератури, мистецтва, інтелектуальної думки є питомо європейським комплексом. Але переважна більшість українців не мають живого зв’язку з українською культурою, вони своєї культури не знають. І тому вони не можуть бути європейською нацією.
М. Р. Стех у своєму проєкті «Очима культури» досліджує та представляє нам українську культуру як частинку світової й у такий спосіб допомагає нам визначити нашу ідентичність у світі.
Згадуючи той візит у Ніжин, європеєць за освітою та українець за переконаннями до 200-річчя відкриття Гімназії Вищих наук князя Безбородька й бібліотеки вишу зробив нам неоціненний подарунок – надіслав 19 пакунків книг з українознавчої тематики, виданих у Канаді й Америці, духовно поріднивши українську Канаду з етнічною Батьківщиною.
– Це лише перша партія, – повідомив пан Стех електронною поштою. – Понад 20 інших коробок з книжками вже в дорозі до вас. Серед них деякі зовсім унікальні історичні еміграційні видання.

Надія Онищенко, директорка Центру гуманітарної співпраці з
українською діаспорою Ніжинського держуніверситету імені Миколи Гоголя

У читальній залі Центрального державного архіву зарубіжної україніки в рамках Дня відкритих дверей відбулася зустріч-дискусія з посланцем найбільшої української діаспори у світі «Українці Росії» Валентином Пилипчуком, представником правління Загальноросійської громадської національно-культурної організації (ЗГНКО) «Український конгрес Росії» (м. Петропавловськ-Камчатський, РФ), членом Президії Української всесвітньої координаційної ради (УВКР).

У переліку визначних діячів культури в зарубіжному світі понад 30 імен є нашими земляками. Цей список зібрав і склав 20 років тому засновник, перший директор Центру гуманітарної співпраці з українською діаспорою, а з 2000-го року професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Олександр Астаф’єв. З презентацією можна ознайомитися тут http://www.ndu.edu.ua/index.php/ua/tsentr-gumanitarnoji-spivpratsi-z-ukrajinskoyu-diasporoyu/vyznachni-diiachi