Володимир - учасник V Всеукраїнського конкурсу студентських робіт «Український визвольний рух» у 2016 р. (тоді його конкурсна робота отримала особисту відзнаку В. В’ятровича); учасник VI Всеукраїнського студентського турніру з історії (2017 р.), де команда Ніжинського державного університету ім. Миколи Гоголя посіла ІІІ місце.
Крім того - приймав участь в історичних міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях: «Європейська інтеграція: історичний досвід та політичні перспективи», «Україна між Польщею та Росією», «Основні напрями розвитку наукових досліджень молодих учених», «Знаки питання в історії України: Революційні процеси 1917-1921 рр. в країнах Центральної і Східної Європи» та багатьох інших.
Чому саме хлопець зацікавився історією,
чим захоплюється та ким себе бачить у майбутньому?
Про це детальніше у нашому матеріалі.
Доброго дня, Володимире. На якому курсі ти зараз навчаєшся?
Добрий день! Зараз я навчаюсь на ІІ курсі магістратури за спеціальністю «Середня освіта. Історія» на історико-юридичному факультеті Ніжинського державного університету ім. Миколи Гоголя.
Вступаючи до університету, чому саме вибрав вивчення історії? Хтось надихнув, чи цікавився нею ще з дитинства?
Певно інтерес до історії в мене виник ще в дитинстві. Добре пам’ятаю ті враження, які в мене залишились від відвідання краєзнавчого музею, коли ще був малим. Мабуть, до того мені ще не спадало на думку, що в минулому люди могли жити не так як зараз і людство пройшло доволі тривалий шлях розвитку. Пізніше, вже у шкільні роки захоплювався читанням книжок на історичну тематику. Врешті-решт, інтерес до минулого підштовхнув мене стати істориком.
Історія – досить цікава наука. Поглиблюючи свої знання в університеті, що особисто для себе ти відкрив, вивчаючи історію? Можливо, трохи другими очима почав дивитися на навколишній світ?
Навчання в університеті відкрило багато нового, підштовхнувши до роздумів щодо причин та наслідків, ролі закономірностей та випадку в історії. Якщо розглядати історію з цього боку, то вона може бути не менш захоплюючою ніж сюжет детективу. Це переконує як насправді мало ми знаєм про минуле, а отже, і про самих себе. Тому що, на мою думку, історія – це наука не тільки про минуле, але й про людей, і відповідно, вона має сприяти їх усвідомленню себе у світі.
Хоча це і не можливо, але чи не виникало таких думок: якби самому повернутися «в преданья старины глубокой» і зробити свій власний аналіз історичних подій та донести їх сучасникам?
Чимало творів фантастики побудовані навколо ідеї «подорожей у часі». Однак, навіть вони визнають, що подібна мандрівка несе значні ризики мимохіть змінити розвиток подій. Хоча якби була можливість подивитись на деякі історичні події у ролі «туриста» це було б непогано. Проте, навіть найкращий дослідник не може бути максимально об’єктивним та охопити все. Будь-яке сприйняття минулого не позбавлене суб’єктивності, тому кращий історик це той, хто чесний у своїй суб’єктивності.
Ти – учасник багатьох наукових конференцій, переможець конкурсу студентських наукових робіт. Що для тебе це означає, що стимулює тебе до перемог?
«Участь у подібних заходах це можливість перевірити себе, набуті за час навчання знання та вміння і таким чином оцінити пройдений шлях» - як каже мій науковий керівник доктор історичних наук, професор Євген Миколайович Луняк. А перемоги, у свою чергу, підштовхують до подальшого розвитку.
Чим цікавишся, крім історії, чи є в тебе хоббі? Взагалі, чим любиш займатися у вільний час від навчання?
Як це не дивно, але, мабуть, усі мої хоббі так чи інакше пов’язані з історією. У шкільні роки захоплювався виготовленням макетів на історичну тематику з різноманітних підручних матеріалів. Зараз моє найбільше хоббі це магістерська робота. Втім, окрім наукової роботи, також полюбляю подорожувати, відкриваючи нові місця та пов’язані з ними історії (цьому захопленню якраз сприяє участь в студентських олімпіадах та наукових конференціях). Але найбільше задоволення у вільний час приносить спілкування з друзями, адже, з сучасними темпами життя часу на спілкування стає все менше.
Ким ти себе бачиш у майбутньому: вчителем, науковцем, а можливо - екскурсоводом?
У майбутньому сподіваюсь стати науковцем, хочеться вірити, що попри труднощі, в мене буде на це шанс.
Валентина Ващенко
Фото з архіву Володимира Барова
