На зустрічі доповідач розповів про становлення Національного агентства, його досягнення та перспективи. Було акцентовано увагу присутніх на тому, що стратегічна мета співпраці освітніх інституцій із агентством полягає у виведенні української освіти на якісно новий, високий рівень. Для цього необхідно усвідомити, що якість – це справа усіх учасників освітнього процесу та стейкхолдерів. Пан Олександр виділив головні етапи діючого процесу акредитації й їх особливості. Поважне зібрання на конкретних, зрозумілих прикладах дізналося, як працюють експертні групи, галузеві експертні ради (ГЕР) і Національне агентство в цілому.
Важливим аспектом ефективного проходження акредитації є системна й якісна робота гаранта освітньої програми. Для цього при проєктуванні та внесенні змін до освітньої програми (ОП) слід дотримуватися стандарту вищої освіти, враховувати стратегію та місію ЗВО, проводити активну роботу зі стейкхолдерами, враховувати кращі практики реалізації аналогічних ОП і регіональні аспекти. Освітні компоненти освітніх програм мають бути логічно поєднані та відображені у структурно-логічній схемі, мати практико-орієнтоване спрямування, фокусуватися на soft skills, вибіркову складову, використання іноземних та електронних джерел, власних праць викладачів закладу. Правила вступу на ОП, сама програма й її складові повинні бути у вільному доступі для усіх зацікавлених сторін. На основі внутрішніх нормативних актів мають визнаватися результати навчання, отримані в інших ЗВО та у ході реалізації неформальної освіти. Експертним середовищем вітається сучасна система навчання, розвинений інститут кураторства та студентоцентричний підхід до навчання, міжнародна академічна мобільність.
Сучасному ЗВО важливо мати етичний кодекс і чітко його дотримуватися. Програмне забезпечення стосовно перевірки робіт на плагіат, курси з академічної доброчесності, відкритість і прозорість контрольних заходів є важливими засадами реалізації політики академічної доброчесності та професійної етики.
При відборі викладачів для ОП потрібно зважати на їх активність, що відображається у діючих рейтингах. Схвальним є моральне та фінансове стимулювання кращих працівників, розміщення результатів рейтингування на офіційному сайті ЗВО. До забезпечення викладання низки дисциплін доцільно залучати професіоналів-практиків. У той же час ЗВО повинен сприяти підвищенню кваліфікації власних науково-педагогічних працівників. Освітній процес має бути забезпечений сучасною матеріальною базою та перебувати під постійним моніторингом гаранта і відповідних інституцій. Важливо розуміти, що внутрішнє забезпечення якості освіти відбувається на рівні всіх інституцій ЗВО.
Реалізація освітньо-наукових програм має свої особливі вимоги. Пріоритетні напрями наукової діяльності кафедр мають корелюватися із потенційною тематикою наукових пошуків здобувачів, дисципліни програми мають бути дотичні до тематики досліджень аспірантів, а публікації НПП – відповідати тематиці досліджень здобувачів. Вітається, коли ЗВО має власний науковий журнал, хоча б, категорії «Б». За час навчання здобувачі повинні здійснити публікації, мати виступи на міжнародних конференціях, пройти міжнародні стажування або ж долучитися до академічних обмінів.
Підсумовуючи, пан Олександра закликав присутніх вірити в якість вищої освіти України та системно працювати над втіленням її у життя.