Саме такі думки переповнювали мене у бомбосховищі, де вже чотири тижні ховаються під гул сирен студенти НДУ імені Миколи Гоголя, і де 24 березня вони підготували напів імпровізований концерт.
У затемненому холодному приміщені наші студенти співали пісні українських виконавців та читали власні поезії, написані покликом небайдужих сердець. Всі, хто завітав на цю зустріч переживали суперечливі емоції…радість зустрічі, біль втрат, гордість за всіх нас і непохитна віра… усі ми підспівували слова відомих пісень і вслухалися у смисли віршів нової реальності. Ректор університету, викладачі, студенти, діти, мешканці сусідніх будинків близько години були охоплені спільними емоціями.
Замість власних вражень від почутого, побаченого хочу поділитися поезіями наших студентів…
Давай, як раніше, після війни
Зайдемо в Мак, а потім на Вал
В Чернігові вже не буде руїн
Не боятимемось "раптом завал"…
Тоді, як раніше, над Десною світанки
Весела компанія, багаття, пісні...
Не розрізняти ракети й обманки
Нехай буде так, цьогоріч, навесні.
Хай в пляшці "Чернігівське" буде лиш пиво
Коли не треба молитися на ППО
Давай, як було до... по буденному мило
Зваримо каву зі спеціями, підемо в кіно
І на ЧГК, щонеділі, як завжди.
Дискусії з друзями, жарти, плітки...
Найбільшою проблемою будуть не танки,
А те, що за ЦУМом не працюють "Бліни".
Тетяна Корецька, 2022р.
**********************
Одягай найтепліші штани,
Бо в підвалі померзнуть ноги.
Я любив тебе ще до війни
І скажу про це в день Перемоги.
Прямо на площі в Чернігові
Буду розказувать синові,
Що «Мрія» у нас не згоріла,
А нах*й – це там, де росія.
Як разом пляшки збирали.
Як плакали і обіймали.
Здригались, навіть без привода
І дружньо вірили в Привида.
Прямо на площі в Чернігові,
Де пахло хатами горілими,
Туди, де прийшли «спасати»
Ми будем зірки рахувати.
Віталій Лісовицький, 2022р.
Вдумайтесь, як ми усі змінилися за ці чотири тижні війни… Ми інші: сильні, мудрі! Сповнені любові один до одного і до Нашої Країни! Тримаємося і разом йдемо до Перемоги! Все буде Україна!
Марина Коломійченко
