Оголошення та нагородження переможців відбулося в приміщенні Міністерства освіти і науки на урочистому заході 9 червня 2023 року.
Декілька студентів юридичного факультету НДУ імені М. Гоголя взяли участь в конкурсі та представили своє бачення концептуального вирішення запропонованої проблеми: «Реформування юридичної освіти та застосування новітніх технологій».
З особливою приємністю маємо повідомити, що в п’ятірку переможців конкурсу увійшла студентка ІІІ курсу заочного відділення ОП Право НДУ імені М. Гоголя Луняк Маргарита Євгенівна, отримавши Диплом V ступеня (науковий керівник – Голова Юридичної консультативної служби Університету, к.ю.н., доц. Ларченко Марина Олександрівна).
Саме запропонована переможницею концепція реформування юридичної освіти послідовно реалізується на ОП Право в НДУ імені М. Гоголя. Зокрема, алгоритм реформування юридичної освіти полягає в наступному:
РЕФОРМУВАННЯ ЮРИДИЧНОЇ ОСВІТИ ТА ЗАСТОСУВАННЯ НОВІТНІХ ТЕХНОЛОГІЙ
Ключова ідея, що має бути реалізована під час реформування вищої юридичної освіти, полягає у застосуванні системного підходу. Такий підхід повинен ґрунтуватись на трьох базових чинниках успішного навчання:
1) орієнтація на подію;
2) орієнтація на певний вид діяльності;
3) орієнтація на процес.
Згідно з подійним підходом «поведінка» системи юридичної освіти має частково оновлюватись кожного разу, коли має місце певна значуща подія у сфері законотворчості, у сфері політики чи економіки та/або розвитку технологій. Такі події здатні змінювати як стан самої системи так і перевіряти на міцність логічні зв’язки між її елементами. Так може з’явитись запит на введення до освітньої програми того чи іншого компоненту або переведення певного компоненту до обов’язкових в освітній програмі. Так наразі є запит на вивчення юристами міжнародного гуманітарного права, що напряму пов’язане з російською агресією проти України. Інший суспільний та бізнесовий запит пов’язаний з рухом нашої країни до Європейського Союзу і полягає у підвищенні уваги до дисциплін, що вивчають право ЄС.
Використовуючи підхід, орієнтований на певні види діяльності, необхідно переглянути та проаналізувати програми обов’язкових освітніх компонентів щодо наявності блоків, які надають компетентності з використання спеціалізованих юридичних баз даних, аналізу інформаційного середовища за допомогою інструментів юридичної логіки та правової статистики. Також і під час проведення семінарських занять та реалізації практичної складової ОП мають використовуватись комп’ютерні програми, що знайомлять здобувачів із основними аспектами техніко-юридичної діяльності у різних напрямках правозастосування.
Для підходу, орієнтованого на процес, характерна наявність динамічної структури з набором атрибутів, які несуть можливості ефективної реалізації реального навчального процесу, що є корисним та приносить задоволення обом його сторонам. У сучасний період часто виникає потреба у дистанційному проведенні занять, велика частина інформації має засвоюватись здобувачами самостійно, часто у здобувачів існує вимушена необхідність поєднувати навчання з роботою. Під процесом у даному контексті слід розуміти послідовність подій, зв’язок між якими встановлюється за допомогою спеціальних відношень, тобто функцій дій та прогресу початкових станів на різних етапах навчання. Згідно з прагматичним підходом процес – це програмний блок, складений з ряду процедур, які тривають паралельно. Якщо презентувати навчання як необмежений в часі процес, стає можливим реальне існування логічних зв’язків між різними компонентами освітньої програми та подальше їх закріплення шляхом проходження практик і написання наукових (курсових) робіт.
Лише у поєднанні трьох описаних вище підходів до організації системного навчального процесу досягається необхідна юристу глибина проникнення в професійну модель поведінки, логіку мислення, осягнення причинно-наслідкових зв’язків.
Такий підхід дозволяє підтримувати якість вищої юридичної освіти, яка згідно з вимогою Закону України «Про вищу освіту», становить відповідність умов провадження освітньої діяльності та результатів навчання вимогам законодавства та стандартам вищої освіти, професійним та/або міжнародним стандартам (за наявності), а також потребам заінтересованих сторін і суспільства, що забезпечується шляхом здійснення процедур внутрішнього та зовнішнього забезпечення якості [1, п.23 ч.1 ст.1, ст.16].
Іншою, наразі ще недостатньо популярною думкою, яку варто підтримувати і впроваджувати, є те, що правознавство – це не гуманітарна сфера, як прийнято вважати. Не можна бути ефективним юристом без достатніх технічних компетентностей та знання основного математичного інструментарію. Зокрема, здатність розробляти, впроваджувати та аналізувати нормативні документи, положення, інструкції й вимоги технічного та організаційного спрямування, а також інтегрувати, аналізувати й використовувати кращі світові практики, стандарти у професійній діяльності юриста має бути конкретним результатом навчання. Чинний Стандарт вищої освіти першого (бакалаврського) рівня містить, зокрема, наступні фахові компетентності: здатність використовувати бази даних органів юстиції та інформаційні технології необхідні під час здійснення юридичної діяльності; здатність використовувати різноманітні інформаційні джерела для повного та всебічного встановлення певних обставин [2].
Ці та багато інших компетентностей неможливо опанувати без застосування математичної логіки та принципів моделювання складних політичних та економічних систем. Важливо усвідомлювати, що світові процеси та професійні навички не можуть знаходитись лише у сфері гуманітарних чи лише у сфері точних наук. Сучасний ринок праці вимагає від юриста не лише знання і розуміння нормативно-правової бази, але і техніко-інформаційних навичок та вмінь. У цьому зв’язку особлива увага має бути приділена цілому ряду дисциплін, серед яких інформаційне право, інформаційні технології у фаховій діяльності, основи кібербезпеки. Ці дисципліни пов’язані не лише з вмінням використовувати та захищати інформацію, а також із фаховою юридичною діяльністю у сфері кіберзлочинності та в умовах триваючої інформаційної війни.
І нарешті ще один важливий аспект ефективної юридичної освіти: підбір викладацьких кадрів. Принцип «fitness for purpose» (відповідність цілям), що у контексті вищої освіти означає підбір кадрів під навчальні курси, а не навпаки, має застосовуватись завжди. Крім цього, необхідно дотримуватись розумного балансу між викладачами-практиками та представниками теоретичної юридичної науки. У цьому зв’язку в ЗВО має застосовуватись не формалізований підхід до підвищення кваліфікації викладачів юридичних дисциплін. Практика абсолютно формальних процедур у цьому напрямку має бути безжально викорінена. Доцент, професор, викладач має здобувати додаткову вищу освіту, брати участь у якісних грантових програмах, постійно брати участь у різних видах неформальної освіти, що існують на різних онлайн платформах. Традиційно до заходів неформальної освіти залучаються здобувачі, однак для викладацьких кадрів це є не менш важливим напрямком підвищення кваліфікації. Сучасного ефективного юриста не може навчити людина, яка сама останній раз вчилася двадцять років тому. Це питання гостро стоїть саме у зв’язку з інтенсивним розвитком інформаційних технологій в останні два десятиліття. Саме через формальність описаних підходів поступово падає престиж юридичної професії в Україні (рисунок 1).
Застосування системного підходу з максимальним врахуванням описаних технологій є гарантією успішного реформування юридичної освіти в Україні з довгостроковими гарантіями якості освіти.
Схема логічних зв’язків складових системи вищої юридичної освіти
Рисунок 1
Список використаних джерел
1. Закон України «Про вищу освіту» від 1 липня 2014 року № 1556-VII. Верховна Рада України: офіційний сайт. Розділ: Законодавство. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18#Text
2. Стандарт вищої освіти зі спеціальності 081 галузі знань 08 Право для першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, затверджений Наказом МОН України від 20.07.2022 р. № 644. URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/vishcha-osvita/zatverdzeni%20standarty/2022/07/21/081-pravo-bakalavr-644-20.07.2022.pdf
