Провенієнції – не лише книжкові знаки, це – історичні документи, котрі є важливим джерелом у книгознавчих дослідженнях, яке є носієм інформації про заснування бібліотек, шляхи формування бібліотечного фонду, побутування та міграцію книжок.
Провенієнції книгозбірні Ніжинської бібліотеки до певного часу не були об’єктом спеціальних книгознавчих досліджень, хоча було розуміння того, що саме книжкові знаки відіграють провідну роль у процесі реконструкції власного фонду.
Формування наших безцінних книжкових надбань відбувалося традиційними шляхами дарів, купівлі, успадкування, обміну. Про це свідчать провенієнції колекційних стародруків. Ми вперше представляємо зображення екслібрисів різних видів, які засвідчують власність приватних осіб або різних приватних установ на книги, які нині входять до названої колекції. Також вперше презентуємо книжкові знаки книгарень, книжкових складів, палітурних майстерень та інших закладів Ніжина та Чернігівської губернії, що функціонували в ХІХ – на поч. ХХ ст., власники яких у різний час мали стосунок до примірників колекції. На загал представлені зразки універсальних книжкових знаків на книгах із особових колекцій директорів, професорсько-викладацького складу Ніжинської вищої школи, а саме: Й.А. Леціуса, М.М. Бережкова, В.І. Рєзанова, І.Г. Турцевича, К.В. Харламповича, П.В. Тихомирова, Ф.В. Режабека, Б.Ф. Бурзі та ін.
У книжках фігурують різні види провенієнцій: печатки, рукописні записи, гравійовані гербові та шрифтові екслібриси-наліпки, різні види тиснень. Їх власники представники різних епох, суспільних верств, професій і сфер діяльності. Тож, загалом, маємо уявлення про власників книг, їх побут, моду на книги та культуру певної доби.
У фонді колекцій рідкісних та цінних видань зберігаються як книги-шедеври в оправах, виготовлених на замовлення графа О.А. Безбородька, перших директорів нашого освітнього навчального закладу - В.Г. Кукольника та І.С. Орлая, так і книги в недорогих типових оправах для пересічних користувачів.
Із книгознавчої точки зору для нас цікавими були усі книжкові знаки, навіть до найменших. Провенієнційні записи засвідчують, що деякі книги були попередньо в книгозбірнях інших навчальних закладів. Вочевидь, проходив обмін дублетними примірниками.
Лише невелика частина представленого нами матеріалу по даній темі демонструє велику роль провенієнцій у історичному дослідженні фонду книгозбірні Ніжинського університету.
Сподіваємось, що результатом подальшої роботи з виявлення та дослідження знаків, стане каталог книжкових знаків, виявлених на примірниках цієї колекції, наші напрацювання стануть цікавими для книгознавців, істориків, краєзнавців, які вивчають історію книги та досліджують коло зацікавлень видатних особистостей та розвиток книжкової культури різних часів. А нам проведена робота допоможе ще краще дізнатись історію власних книжкових колекцій славетної Ніжинської книгозбірні.