Семінар був розпочатий доповіддю доктора філологічних наук, професора кафедри літератури, методики її навчання, історії культури та журналістики Григорія Васильовича Самойленка. У своєму виступі доповідач насамперед наголосив на вагомості індивідуального поступу кожної особистості до осмислення Шевченка. Представники Ніжинської вищої школи яскраво демонструють зразкові варіації такого поступу – від помічної співучасті у життєвих перипетіях Кобзаря (Іван Сошенко, Аполлон Мокрицький, Микола Гербель, Василь Тарновський (старший), Віктор Забіла та ін.) до гідного пошанування пам’яті про визначного митця (нелегальне святкування 100-річчя від дня народження Тараса Шевченка, проведення наукових конференцій, відкриття Шевченківської аудиторії, збагачення шевченкознавчого дискурсу науковими працями, художніми творами тощо).
Виступи студентів тематично доповнили доповідь Г. В. Самойленка, розширивши парадигму прижиттєвих контактів Тараса Шевченка із ніжинськими випускниками. Так, Винник Анастасія розповіла про Євгена Гребінку, Василенко Катерина – про Олександра Афанасьєва-Чужбинського, а Борець Марина – про Якова де Бальмена.
Капленко Оксана Миколаївна, доцент кафедри літератури, методики її навчання, історії культури та журналістики проаналізувала сучасні шевченкознавчі здобутки Ніжинської вищої школи. Вона акумулювала увагу насамперед на літературознавчих аспектах інтерпретації творчості Тараса Шевченка – дослідженні романтичних інтенцій у творчості (Олена Миколаївна Моціяка), компаративного виміру (Павло Володимирович Михед), моделюванні культу Кобзаря (Валентина Петрівна Хархун), прочитанні поезії Т. Шевченка крізь призму колективної травми (Олександр Герасимович Ковальчук) та ін. Доповідачка наголосила, що вагому роль у систематизації відповідної інформації відіграла монографія Г. В. Самойленка «Т. Шевченко і Ніжинська вища школа» та бібліографічний покажчик «Творчість Т. Г. Шевченка в дослідженнях науковців Ніжинської вищої школи».
