Учасники та учасниці поділилися наявним досвідом освітніх реалізації реформ щодо громадянської та історичної освітньої галузі як в межах середньої, так і вищої освіти, що дозволило виробити уявлення про освітні виклики та запропонувати шляхи їх вирішення.
Окреслимо деякі тези щодо змісту виступів.
Проєкт концептуальних засад реформування історичної освіти в системі загальної середньої освіти був розроблений влітку 2023 року і охоплює лише історичну галузь. В той час, як розробка стандартів середньої освіти мало спиратися на цілісне бачення всієї галузі.
Концепція НУШ передбачає акцент на гнучких навичках та компетентнісному підході, а наявні системи підсумкового контролю (ДПА-ЗНО-НМТ) переважно перевіряють знаннєвий компонент. Звичайно, програмні результати навчання уже мають бути об’єктом перевірки, але про інструментарій такої перевірки ні МОН, ні Український центр оцінювання якості освіти не повідомляють.
Демократизм у формування модельних програм аж ніяк не постраждав би, якби МОН поклала в основу їх формування єдиний документ, який мав містити головні змістові засади програм. Таким документом могла б бути концепція галузі, яка б мала у відповідності зі стандартами визначати спільний зміст програм одного класу. МОН відклало перехід на концентричний принцип викладання освіти.
Обсяг годин, який виділяється на важливу світоглядну галузь, не відповідає її важливості. Особливо прикро, що в 5 класі на вступні теми виділяється всього 1 година на тиждень.
Значна частина учительства звикла орієнтуватися на підручник як на головний орієнтир обсягу навчального матеріалу. Саме тому авторство має бути обачним із кількістю виділених та зазначених номенклатурних одиниць – для частини вчителів це команда, що все це учнівство має пам’ятати.
Значною проблемою сучасного підручникотворення є те, що підручники для нової української школи продовжують підважувати українську ідентичність та підігрують російській пропаганді, яка твориться або через свідоме перекручення історичних фактів, або через їх замовчування. Для уникнення подібних маніпуляцій з історичною пам'яттю, потрібно розглянути можливість створення документу, який, по-перше, встановить обов'язковий перелік номенклатурних одиниць. По-друге, такий документ повинен запобігати маніпуляціям свідомістю молодого покоління українців.
Окремою проблемою змісту програм історії є презентація корінних етнічних спільнот України, зокрема кримських татар. На думку учасників конференції, це має сприяти розвитку національної єдності, толерантності та демократизації України.
Історія має стати не лише складовою громадянської компетентності, а й основою вивчення питань етики. Так, на прикладі культури давніх єгиптян на уроках всесвітньої історії у 6 класі можна показати історію поширення цінностей і різні часи та не різних теренах.
Здобувачі середньої освіти мають бути співорганізаторами освітнього процесу:
- мають вільний доступ до ресурсів навчання;
- вибирають предмети, які їм цікаві;
- досліджують теми, які їм важливі;
- беруть участь у розробці навчальних програм;
- пропонують методи та критерії оцінювання;
- вільно висловлюють свою думку.
Багато ЗЗСО на традиційну модель, де вчитель виступає як головний джерело знань, а учні в основному відтворюють інформацію. Деякі вчителі можуть відчувати відсутність необхідних навичок, які дозволили б їм організовувати активне навчання. Вирішення даної проблеми потребує постійне підвищення кваліфікації учительства та внутрішня конкуренція.
Великі класи, обмежений доступ до ресурсів та відсутність можливостей для творчого вияву можуть зменшувати бажання учнів брати активну участь у навчальному процесі. Якщо вчителі не стимулюють учнів до самостійного мислення, пошуку знань та власної ініціативи, це може призвести до пасивності учнів.
Система компетентностей та ПРН наразі перебуває на стадії формування, тому учитель не має якісного набору методик їх формування. Саме відсутність належного методичного забезпечення може бути однією із важливих причин «пробуксовування» реформи НУШ.
Сертифікація учителів НУШ обмежена та не викликає довіри. Більшість шкіл не дають достатньої підтримки та ресурсів для впровадження сучасних методів навчання. Важким перехід на нові методи робить також нестача часу, грошей або підтримки колег.
За «Інструкцією з ведення класного журналу…», затвердженою наказом МОН від 03 червня 2008 р. № 496, «при виставленні тематичної оцінки 5 враховуються всі види навчальної діяльності, що підлягали оцінюванню протягом вивчення теми». Але так неможливе використання формувального оцінювання – адже воно не може бути складовою підсумкового оцінювання. МОН має розробити чітку систему виставлення тематичних оцінок без врахування формувальних, скажімо на основі тематичної контрольної роботи, учнівських проєктів та кількох проміжних атестацій.
Фактично до кожного програмного результату навчання має бути чіткий критерій розуміння його оцінки. Відсутність чіткості критеріїв веде до суб’єктивізму, особливо у таких предметах як історія та громадянська освіта. Це може призвести до неможливості реального порівняння результатів між учнями різних шкіл і класів.
Використання об'єктивних методів оцінювання, таких як тестування з множинним вибором, обмежує здатність оцінити реальний рівень розуміння учнями матеріалу. Оцінювання може не відображати всіх аспектів історії та громадянської освіти, таких як розвиток критичного мислення, аналітичні навички, розуміння значення історичних подій та процесів.
Значну увагу конференція приділила підготовці учителів громадянської та історичної галузі в ЗВО.
Було відмічено, що відсутність стандартів вищої освіти є основною проблемою, оскільки заклади вищої освіти не мають чіткого уявлення щодо вимог до цілей і програмних результатів навчання.
На сьогоднішній день професійні відсутнє чітке розуміння державної політики, яка робить різницю між випускниками на рівнях бакалавра та магістра. Єдиний професійний стандарт вчителя для всієї середньої освіти цієї проблеми не вирішує. Цей недолік ставить переl закладами вищої освіти складні питання: якщо підготовка бакалавра охоплює всі вимоги професійного стандарту вчителя, то на чому слід фокусуватися магістру?
Політика включення загальних компетентностей у стандарти вищої освіти обмежує можливість ЗВО користуватися своєю автономією, щоб широко впроваджувати унікальні програми та особливості, відповідно до їхньої місії та стратегії.
Під час акредитації освітніх програм, вищий навчальний заклад (ЗВО) повинен демонструвати позитивні практики, представляючи свідчення стейкхолдерів та документи. Таким чином, замість спрощення процесів, бачимо зростання бюрократизації, коли будь-яка позитивна ініціатива потребує фіксації у вигляді текстових, фото- або відеоматеріалів. Акредитаційні органи, як правило, перевіряють виконання стандартів та правил, що часто призводить до збільшення кількості регулятивних обмежень та вимог, пов'язаних з освітнім процесом.
16 лютого 2024 року міністр освіти Оксен Лісовий повідомив усім про «провисання» НУШ, і причиною цього визначив учителів, які «часто обирали простіший, звичний для себе підхід, схожий на стару добру школу». В даному контексті важливою складовою роботи ЗВО є практична підготовка та перепідготовка вчителя історії, правознавства та громадянської освіти, яка має враховувати широкий спектр фахових компетентностей.
Отже, чітке бачення проблеми є основою її вирішення.
На жаль військові діє не дозволили всім учасникам конференції бути постійно підключеними до відеозв’язку, проте організатори готують збірник тез конференції, який буде виставлений на університетському репозитарії.
Олександр ЖЕЛІБА
Переглянути програму конференції
