Відкриваючи конференцію, доктор філологічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, лауреат державної премії Миколи Гоголя Г.В. Самойленко згадав, як у далекому 1979 році з його ініціативи, тодішнього завідувача кафедри російської і зарубіжної літератури, та за підтримки нового ректора, у майбутньому академіка Ф.С. Арвата була проведена у Ніжині перша Всесоюзна наукова конференція, присвячена 170-літтю від дня народження М. Гоголя. В усі університети та педагогічні інститути Радянського Союзу були надіслані відповідні запрошення. Приїхало до Ніжина понад 150 вчених з усіх союзних і автономних республік. Це було яскраве свято науки, присвячене Гоголю.
Саме з цього часу на кафедрі розпочинається систематичне, фундаментальне вивчення творчості письменника. Після цього було проведено 15 наукових конференцій, видано понад 20 спеціальних наукових збірників, захищено 15 докторських і кандидатських дисертацій, надруковано понад 30 колективних монографій, а також індивідуальних праць проф. Г.В. Самойленком, доц. О.Г. Самойленком, проф. П.В. Михедом, проф. О.Г. Ковальчуком, доцентами Н.М. Жаркевич, Ю.В. Якубіною, К.П. Ісаєнко, а також мовниками проф. Н.М. Арват, доцентами Л.І. Гетман, В.О. Сидоренко, А.С. Білою, Н.О. Бондар та іншими. У наукових збірниках «Література та культура Полісся» було опубліковано понад 100 статей, присвячених життю і творчості М. Гоголя.
У результаті великої роботи, проведеної науковцями ніжинського вишу по вивченню спадщини М. Гоголя, у 1995 р. був створений в Інституті Всеукраїнський Гоголівський науково-методичний центр, який очолив проф. П.В. Михед, що діє і до нашого часу.
У нинішній 15-й Гоголівській конференції беруть участь науковці із 18 університетів України, Чехії, Словаччини, Німеччини. У цей складний воєнний час конференція проходила у змішаній формі – онлайн та оффлайн.
З вітальними словами до учасників конференції звернулися організатори та співорганізатори цього наукового форуму: ректор Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя, кандидат історичних наук, доцент, заслужений працівник освіти України Олександр Самойленко, який у своєму дуже емоційному і схвильованому слові розкрив наукове значення нинішньої Гоголівської конференції, яка відбувається у складний воєнний час, а також підкреслив значення творчості Гоголя в українському культурному просторі. Член-кореспондент НАН України, директор Інституту Івана Франка, доктор філологічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України Євген Нахлік; головний науковий співробітник Інституту літератури ім. Т. Шевченка НАН України професор Павло Михед говорили від імені своїх колективів про місце творчості М. Гоголя у їхній науковій діяльності.
Представники творчих організацій, зокрема Центру музичної україністики, Національної музичної академії ім. П.І. Чайковського, професорка Олена Таранченко та музикознавиця Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського Валентина Кузик вказали на роль і місце творчості М. Гоголя у музичному мистецтві, яке є предметом дослідження у їхніх колективах.
На пленарному засіданні була виголошена доповідь професора Григорія Самойленка «Українськість Миколи Гоголя», у якій вчений ґрунтовно розкрив проблему і довів, що українець М. Гоголь не лише у своїй ранній творчості, а й у «Ревізорі», «Мертвих душах» зобразив представників України, болів душею за свій український народ. Крім цього, на конкретному матеріалі професор розкрив концепти «Гоголь і Україна» і «Україна і Гоголь», зауваживши, що останнє поняття базується на різножанрових творах мистецтва, які створили митці на основі спадщини Гоголя.
Проблемам українськості, своєрідності життєвої долі М. Гоголя та його творів торкалися й інші доповідачі пленарного засідання, зокрема професори Павло Михед («Єрусалим в творчій біографії Миколи Гоголя»), Євген Нахлік («Микола Гоголь і Пантелеймон Куліш як світоглядно-психологічні типи»), Тетяна Шевченко («Образ М. Гоголя в сучасній письменницькій есеїстиці»), Ольга Шаф («Тарас Бульба» Миколи Гоголя в полоні ідеологічних спекуляцій»), Олександр Киченко («Національний міф у циклі М.В. Гоголя ”Миргород”»).
Пленарне засідання завершилося презентацією нової книги професора Григорія Самойленка «Навіки з Україною», яка гарно оформлена і багато проілюсторована і в якій автор розкрив процес формування М. Гоголя в Ніжинській гімназії вищих наук князя Безбородька як особистості, так і як майбутнього письменника, театрального діяча, а також показав, як у Ніжині продовжують зберігати пам’ять про письменника, вивчають його спадщину і пропагують думку про українську ідентичність М. Гоголя, яка формувалася саме у Ніжині і продовжувала утверджуватися в наступні періоди його життя й творчості.
Учасників конференції вразила і велика книжкова виставка, яка розкривала широту досліджень вченими творчості М. Гоголя, професійно й естетично оформлена провідним бібліографом Світланою Онищенко.
Працювали 3 секції: «Творчість Миколи Гоголя як унікальне культурне явище», «Микола Гоголь у сучасному українському дискурсі та традиціях української літератури», «Твори Миколи Гоголя в українському театральному та музичному мистецтві».
Викликали значний інтерес в учасників конференції доповіді доцента Національного університету «Києво-Могилянська академія» Юрія Джулая, доцентки Університету митної справи та фінансів (м. Дніпро) Ірини Рождественської, зав. сектору Наукової бібліотеки Львівського національного університету ім. І. Франка кандидатки філологічних наук Вікторії Грень, доцентки Одеського національного університету ім. І. Мечникова Вікторії Любецької, професора Юрія Бондаренка та доцентки Наталії Клипи з Ніжинського державного університету та інших, які у своїх доповідях продовжували розкривати окремі проблеми вивчення творчості М. Гоголя та сучасного прочитання його творів. Дискусійно розглядалася й проблема трактування творчості М. Гоголя в школі та виші, зокрема й у зарубіжних навчальних закладах.
Наприкінці засідання професор Григорій Самойленко підвів підсумки в роботі конференції, подякував науковцям від свого імені та адміністрації університету за їхню участь у форумі й запросив до публікації їхніх доповідей у науковому збірниках «Література та культура Полісся» та «Гоголезнавчі студії».
Зі свого боку учасники конференції дякували організаторам, які зуміли провести це наукове зібрання на високому професійному рівні у складних умовах воєнного часу.
Наш кореспондент
