Вітальне слово виголосила в.о. завідувача кафедриукраїнської мови, літератури, культурології та журналістики проф. Бойко Надія Іванівна, яка розповіла про історію народження цього свята. Магістранти захоплено прослухали доповідь «Рідна мова – життя духовного основа», закарбовуючи в пам'яті почуту інформацію. Надія Іванівна вкотре нагадала, що мова – це не просто засіб комунікації, а фундамент нашої культури, ідентичності та духовного спадку. Слухачі усвідомили ключову роль рідної мови у формуванні світогляду, у збереженні традицій і передаванні національних цінностей майбутнім поколінням. До привітань долучилися доценти Забарний Олександр Вадимович, Михальчук Ніна Іванівна та Остапенко Людмила Михайлівна.
Проф. Бондаренко Алла Іванівна зосередила увагу присутніх на проблемі змін у мові періоду війни. Доповідь «Українські мовознавці про зміни в мовно-культурній ситуації в Україні під час війни» видалася надзвичайно цікавою та змістовною, тому здобувачі змогли зафіксувати нові мовні факти, актуалізувати свої знання, структурувати нову інформацію, якою будуть послуговуватися у своїх подальших наукових розвідках.
Проф. Дзюба Тетяна Анатоліївна у своєму повідомленні «Мова як маркер національного самоусвідомлення» акцентувала на ролі мови у формуванні національної ідентичності. Лекторка поділилася власним досвідом та висвітлила історичні й сучасні аспекти мовної політики, звернувши увагу на виклики, що постають перед свідомістю мовної особистості в умовах глобалізації. Доповідь не лише розширила розуміння слухачів про значення рідної мови, а й спонукала до глибших роздумів про важливість захисту рідної мови, її розвитку в сучасному суспільстві.
Повідомлення доц. Капленко Оксани Миколаївни «Книга «Мова-меч. Як говорила радянська імперія» у контексті творчості Євгенії Кузнєцової» стало цікавою аналітичною розвідкою про творчий доробок сучасної української письменниці. Лекторка ознайомила слухачів із ключовими аспектами книги, її ідейним наповненням та зв’язком із іншими творами авторки. Виступ органічно доповнила Моренець Анастасія, магістрантка групи СОУ-1, яка представила тему «Читацькі враження від прочитання книги Євгенії Кузнєцової «Мова-меч. Як говорила радянська імперія». Анастасія ознайомила слухачів зі змістом книги. Це був свіжий і цікавий відгук про підняті мовні проблеми, шляхи їх вирішення. Виступ допоміг осмислити значення художнього твору в контексті сучасних воєнних реалій. Захід став чудовою нагодою глибше зрозуміти творчість Євгенії Кузнєцової та її внесок у висвітлення сучасних й історичних реалій життя рідної мови.
Здобувачки освіти групи УМЛ-1 представили ґрунтовні дослідження художнього мовлення сучасних українських письменників, розкриваючи особливості їхньої мовної майстерності. Бондаренко Катерина у своїй доповіді «Порівняння у мовосвіті Макса Кідрука» проаналізувала використання порівнянь у художньому мовленні письменника, розкривши їхній вплив на сприйняття тексту. Повідомлення Скачок Катерини було присвячене проблемі відображення внутрішнього світу персонажів засобами лексичного та фразеологічного рівнів. Тема доповіді – «Вербалізація емоційно-психологічних станів персонажів у романі Марії Матіос «Букова земля». Магістрантка дослідила лексико-семантичні та фразеологічні мовні засоби, за допомогою яких авторка відтворює почуттєвий, внутрішній світ героїв, їхні реакції та переживання. Доповідачки проілюстрували, як лінгвістичні засоби формують індивідуально-авторські мовні картину світу, збагачуючи змістове наповнення й образність художніх творів.
Об’єктом дослідження художнього мовлення зацікавилася й Томко Вікторія, здобувачка освіти заочної форми навчання (група СОУз-1). У своєму повідомленні «Лексичні засоби емотивності в романі Дари Корній «Щоденник Мавки» вона показала, як авторка використовує лексику для передачі емоційного стану персонажів і створення особливої атмосфери твору. Слухачі змогли краще зрозуміти мовний стиль Дари Корній та її художні засоби, прийоми. Дослідження стало важливим доповненням до загальної тематики вивчення мовної виразності сучасної української прози.
Цікавою та дискусивною виявилася доповідь «Мова медіа як фактор впливу на суспільну свідомість» магістрантки заочного відділення (група УМЛз-1) Савченко Тетяни. Учасники круглого столу ознайомилися із цікавим фактичним матеріалом, зрозуміли, яку роль відіграє медіаграмотність, засоби масової інформації загалом у зміцненні мовної ідентичності особи. Обговорили й виклики, проблеми, що постають перед українською мовою сьогодні.
Захід пройшов у форматі відкритої дискусії, що дозволило всім присутнім висловити свої думки та обмінятися досвідом. Учасники дійшли спільного висновку, що мова – це не лише засіб спілкування, а й потужний чинник консолідації нації, її культурного й національного самовираження. Особливо в умовах сучасних воєнних подій, соціальних викликів мова відіграє надважливу роль у збереженні своєї самобутності, утвердженні ідентичності та зміцненні суспільної єдності.
- Завершився захід декламуванням поезії видатного українця Тараса Григоровича Шевченка. Здобувач освіти заочного відділення (група СОУз-1) Дерюга Олександр обрав уривок із поеми «Гайдамаки». Магістранти та викладачі позитивно відреагували на таку ініціативу та насолоджувалися майстерним декламуванням Олександра. Проф. Бойко Надія Іванівна подякувала за своєрідний поетичний подарунок до Міжнародного свята рідної мови, зазначивши, що магістрант символічно «перекинув місточок» до наступного круглого столу, присвяченого 185-річчю першого видання «Кобзаря». Кафедраукраїнської мови, літератури, культурології та журналістики запланувала провести засідання круглого столу «Ще раз зібрались ми до тебе, Тарасе…» (до 185-річчя виходу першого видання «Кобзаря» Тараса Шевченка) 25 березня 2025 року й запрошує всіх охочих долучитися до зібрання.
Особливо актуально й важливо говорити про значення рідної мови саме сьогодні, коли Україна виборює свою незалежність. В умовах війни мова стає не лише засобом ідентифікації, а й могутньою зброєю у протистоянні інформаційній та культурній експансії ворога. Утвердження, збереження, розвиток і популяризація рідної мови – це не просто національний пріоритет, а спільна справа кожного, хто прагне зберегти українську самобутність і зміцнити державність.
Щиро дякуємо організаторам за такий важливий і актуальний захід, який укотре доводить, що мова – це наша сила, пам'ять і майбутнє. У час війни рідна мова, слово – це ще й потужна зброя: «Це наше слово. Жить йому повіки. Народ всевічний. Слово – наш народ (М. Вінграновський).
Бондаренко Катерина,
студентка другого (магістерського) рівня
факультету філології, історії
та політико-юридичних наук
групи УМЛ-1
