Конференцію започаткувала, щорічно організовує і проводить кафедра української мови (нині – кафедра української мови, методики її навчання та перекладу) Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя у співпраці з Інститутом української мови НАН України та кафедрою української мови Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Співпраця наукового Інституту і двох ЗВО в організації та проведенні наукових конференцій «Всеукраїнські Грищенківські читання» пов’язана з життєвим шляхом і науково-педагогічною діяльністю академіка А. П. Грищенка. У Ніжинській вищій школі навчався Арнольд Панасович. 70 років тому (у вересні 1954 року він став студентом Ніжинського державного педагогічного інституту імені Миколи Гоголя (відділення української мови та літератури історико-філологічного факультету). Закінчив навчання 1958 року, одержавши диплом із відзнакою. У 1959 році Ф. Я. Середа, викладач кафедри української мови Ніжинського державного педагогічного інституту імені Миколи Гоголя, фахівець із питань іменникового словотвору, запропонував випускникові-відміннику обійняти посаду асистента кафедри української мови Ніжинського інституту (за сумісництвом). А. П. Грищенко викладав історичну граматику української мови студентам-заочникам на літніх сесіях.
Від 1960 до 1963 року А. П. Грищенко навчався в аспірантурі Інституту мовознавства імені О. О. Потебні, а восени 1963 року його призначено на посаду молодшого наукового співробітника Відділу теорії української мови і структурно-математичної лінгвістики Інституту мовознавства імені О.О. Потебні. Тут майбутній академік успішно захистив кандидатську, а в 1979 році – докторську дисертацію на тему «Історія становлення словозміни і словотвору прикметника в українській мові». Працю присвячено історичній морфології, за її матеріалами пізніше опубліковано монографію «Прикметник в українській мові».
Із вересня 1981 року А. П. Грищенко обіймає посаду завідувача кафедри української мови Київського державного педагогічного інституту імені О. М. Горького, поєднавши наукову роботу з освітянською. Під його керівництвом створено підручник для студентів-філологів педагогічних університетів «Сучасна українська літературна мова», який витримав три видання (1993 рік, 1997 рік, 2002 рік). А. П. Грищенко написав розділи «Лексикологія», «Фразеологія», «Лексикографія», «Морфологія» (предмет морфології, типи морфологічних форм і засобів їх вираження, частини мови і принципи їх класифікації, частини мови: іменник, прикметник; підрозділ «Дієслово» підготовлено у співавторстві з Л. І. Мацько), здійснив загальне редагування праці. 1982 року виходить у світ посібник «Граматика української мови», у якому з позицій української лінгвістики висвітлено найважливіші питання словотвору, морфології та синтаксису з урахуванням вимог чинних програм з української мови для загальноосвітніх шкіл і педагогічних інститутів. А. П. Грищенко очолював кафедру столичного закладу вищої освіти упродовж 25 років (до грудня 2006 року). Нині – це Український державний університет імені Михайла Драгоманова.
У роботі конференції взяли участь понад 110 науковців, освітян, здобувачів освіти різних рівнів із усієї України.
У програмі представлені наукові установи, ЗВО й загальноосвітні навчальні заклади різних рівнів, зокрема: Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя, Інститут української мови, Український державний університет імені Михайла Драгоманова, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Національний університет «Києво-Могилянська академія», ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка», Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка, Національний університет «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка», Національний університет біоресурсів і природокористування України, Херсонський державний університет, Волинський національний університет імені Лесі Українки, Криворізький державний педагогічний університет, Чернігівський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені К. Д. Ушинського, Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, Закарпатський угорський інститут імені Ференца Ракоці ІІ, Комунальний заклад «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради, Комунальна установа «Центр професійного розвитку педагогічних працівників» Глухівської міської ради Сумської області, Комунальний заклад «Прилуцький гуманітарно-педагогічний фаховий коледж імені Івана Франка» Чернігівської обласної ради, Ніжинський обласний педагогічний ліцей Чернігівської обласної ради, Ніжинський ліцей Ніжинської міської ради при НДУ імені Миколи Гоголя, ліцей «GoITeens School» м. Києва, Броварський ліцей № 2, Ніжинська гімназія № 3 Ніжинської міської ради Чернігівської області, школа № 119 м. Києва та ін.
До учасників конференції з вітальним словом звернулися: Самойленко Олександр Григорович, кандидат історичних наук, доцент, заслужений працівник освіти України, ректор Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя; Городенська Катерина Григорівна, доктор філологічних наук, професор, завідувач відділу граматики та наукової термінології Інституту української мови НАН України; Торбін Григорій Мирославович, доктор фізико-математичних наук, професор кафедри математичного аналізу та диференціальних рівнянь, проректор з наукової роботи Українського державного університету імені Михайла Драгоманова.
Н. І. Бойко, доктор філологічних наук, професор, в.о.завідувача кафедри української мови, методики її навчання та перекладу Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя, озвучила текст-звернення до учасників конференції Ніни Миколаївни, дружини Арнольда Панасовича, та Тараса Арнольдовича, доктора історичних наук, професора кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка: «Вельмишановні учасники «Всеукраїнських Грищенківських читань–2024»! Ваш поважний науковий захід відбувається на драматичному переломі української історії, який ми з вами не могли повною мірою спрогнозувати. Сьогодні на кону не лише наша державність, але й майбутнє нашої мови, котру бузувірський агресор прагне знищити з не меншою люттю, ніж він це робить щодня, стираючи з лиця землі українські міста і села. За таких обставин продовження наукового пізнання української мови та всього розмаїття мовних явищ стає важливим складником не лише інтелектуального життя нації, але і національного спротиву загарбникам. Зичимо вам плідної праці на ниві мовознавчої науки, інтелектуальної стійкості і життєвого оптимізму. Уклінно дякуємо всім вам за шанування пам’яті про незабутнього Арнольда Панасовича і непохитну вірність обраному вами покликанню дослідників нашої мови!. Сердечно – Ніна Миколаївна і Тарас Грищенки».
Робота конференції зосереджувалася на низці значущих та актуальних проблем, репрезентованих секціями:«Науковий доробок академіка А. П. Грищенка», «Українська мова в соціокультурному просторі», «Проблеми історичної граматики української мови», «Лексика та фразеології української мови в контексті сучасних лінгвістичних парадигм», «Актуальні питання сучасної граматики», «Лінгвістична інтерпретація тексту», «Сучасний освітній простір: проблеми та перспективи».
Велике зацікавлення учасників зібрання викликали доповіді доктора філологічних наук, професора, завідувача відділу граматики та наукової термінології Інституту української мови НАН України К. Г. Городенської (Динаміка складу та функцій пояснювально-виокремлювальних сполучників); доктора філологічних наук, професора, провідного наукового співробітника відділу стилістики, культури мови та соціолінгвістикиІнституту української мови НАН України С.П. Бибик (Українська літературна мова в дзеркалі концептів цифровізації);, доктора філологічних наук, професора кафедри української мови ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка» К. Д. Глуховцевої («Словник східнослобожанських говірок» – пам’ятка живого народного мовлення); доктора філологічних наук, професора кафедри української мови Криворізького державного педагогічного університету Ж. В. Колоїз (Омофонічні ресурси сучасної української мови в поетичному тексті (на матеріалі «Тавторим» Богдана Кравцева); доктора філологічних наук, старшого наукового співробітника, провідного наукового співробітника Інституту української мови НАН України Т. А. Коць (Сучасний науковий текст у вимірі динаміки літературної норми); доктора філологічних наук, професора кафедри філології Закарпатського угорського інституту імені Ференца Ракоці ІІ Л. В. Кравець (Поетика містичного в поезії Федора Потушняка); доктора філологічних наук, доцента, професора кафедри української лінгвістики, літератури та методики навчання Комунального закладу «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради Р. В. Міняйла (Лексичні діалектизми в аспекті багатогранності українського дієслова); кандидата філологічних наук, доцента кафедри української мови, методики її навчання та перекладу Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя В. М. Пугач («Червоні лінії» як вияв модальності в сучасному українському суспільстві); кандидата філологічних наук, старшого наукового співробітника відділу стилістики, культури мови та соціолінгвістики Інституту української мови А. Ю. Ганжі (Мовний ландшафт документального фільму (за медіатворами про П.А. Загребельного); кандидата філологічних наук, доцента, професора кафедри української мови факультету української філології та літературної творчості імені Андрія Малишка Українського державного університету імені Михайла Драгоманова І. В. Дудко (Темпорально-аспектуальні характеристики українського дієслова в реченнях різної модальності); кандидата філологічних наук, доцента, докторанта кафедри української мови Українського державного університету імені Михайла Драгоманова Л. М. Марчило (Західнослов’янські запозичення у староукраїнській мові (на матеріалі пам’яток XVII ст.); аспірантки відділу граматики та наукової термінології Інституту української мови НАН України О. Є. Гордієнко (Фонетичне освоєння новітніх запозичень у масмедіа: система вокалізму); аспірантки факультету філології, історії та політико-юридичних наук Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя Р. Я. Могильної (Типологія жіночих характерів у сучасній феміністичній прозі: інтерпретаційна парадигма); студентки 2-го курсу магістратури Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Тараса Шевченка О. С. Сапон (Функціонально-комунікативні аспекти оказіоналізмів у сучасних українськомовних творах для дітей); студентки 2-го курсу магістратури факультету філології, історії та політико-юридичних наук Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя Л. П. Осадчої (Художня творчість Панаса Мирного у контексті літературної критики ХХІ століття); студентки 1-го курсу магістратури факультету філології, історії та політико-юридичних наук Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя Л. М. Козачук (Стилістичний потенціал германізмів у мовотворчості Павла Загребельного); студентки 1-го курсу магістратури факультету філології, історії та політико-юридичних наук Ніжинського державного педагогічного університету імені Миколи Гоголя К. О. Бондаренко (Функціонально-стилістичні особливості порівнянь у романі «Колонія» Макса Кідрука); студента 4-го курсу факультету філології, історії та політико-юридичних наук Ніжинського державного педагогічного університету імені Миколи Гоголя П. В. Нагорного (Використання інтерактивних електронних ігор на уроках української літератури); студентки 3-го курсу філологічного факультету Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Тараса Шевченка Л. А. Пилипенко (Діалектні риси села Дроздівки Куликівської селищної громади Чернігівського району Чернігівської області) та ін.
На підсумковому пленарному засіданні та на секційних засіданнях науковці (доктори філологічних наук, професори Р. В. Міняйло, С. П. Бибик, А. В. Висоцький, Н. І. Бойко; кандидати філологічних наук, доценти Т. Л. Хомич, Л. М. Марчило, І. В. Дудко, Л. М. Остапенко та кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник А. Ю. Ганжа) відзначили актуальність і значущість проблематики виголошених доповідей, наголосили на необхідності продовження своєрідного наукового діалогу фахівців академічних установ та освітніх навчальних закладів різних рівнів.
Учасники конференції відзначили великий внесок А. П. Грищенка в розвиток українського мовознавства, особливу значущість у публічному просторі воєнного часу означення український. Мова слугує маркером національної ідентичності, вона стала потужним оборонним, захисним засобом, символом нації, ключовою ознакою самобутності народу.
Нехай Всеукраїнські Грищенківські читання–2024 будуть вінком пам’яті, вдячності і глибокої шани усім тим, хто загинув у боротьбі за незалежність України, хто зараз захищає рідну землю, хто уможливлює проведення таких наукових зібрань сьогодні під відносно мирним небом.
Надія Бойко
