«Ми не розлучались з тобою, Україно!»

Захід присвячений літературному життю українців за кордоном, які, перебуваючи на чужині, не тільки зберегли свою національну ідентичність, а й зробили неоціненний внесок у розвиток та популяризацію культурної спадщини українського народу в світі, зокрема його мови та літератури.

Представлені на виставці документи хронологічно охоплюють період із 1920-х років до сьогодення та висвітлюють окремі віхи життя і творчості українських письменників й поетів, які у різні періоди мешкали/набували статус громадян у Польщі, Чехословаччині, Румунії, Франції, Великій Британії, Канаді, США, Бразилії, Ізраїлю, на Австралійському континенті. Серед них – Олена Теліга, Олег Ольжич, Євген Маланюк, Василь Ґренджа-Донський, Дмитро Геродот, Галя Мазуренко, Улас Самчук, Яр Славутич, Борис Олександрів, Світлана Кузьменко, Василь Барка, Ганна Черінь, Марія Білоус-Гарасевич, Віра Вовк, Зоя Когут, Олена Борис, Наталя Замулко-Дюбуше, Олександр Деко та інші.

Уперше на виставці демонструються архівні документи, що свідчать про тернистий шлях повернення в Україну творчої спадщини українських літераторів-емігрантів, зокрема Уласа Самчука, Василя Барки, Віри Вовк та важливу роль, що відіграла у цьому процесі Національна комісія з питань повернення в Україну культурних цінностей при Кабінеті Міністрів України (з 2000 року – Державна служба контролю за переміщенням культурних цінностей через державний кордон).

На відкриття виставки запрошено заслуженого діяча мистецтв України, академіка Академії мистецтв України, екс-голову Національної комісії з питань повернення в Україну культурних цінностей Олександра Федорука; заслуженого артиста України, родича письменниці та поетеси Ганни Черінь (США) Бориса Лободу; представників профільних міністерств та державних служб, наукових установ, вищих навчальних закладів, архівів, музеїв, бібліотек, громадськість та ЗМІ.

Гості заходу зможуть ознайомитись з оригіналами документів, представлених на виставці, прослухати екскурсію та фахові коментарі науковців. 

 Проект «Відкриймо для України українську діаспору»

Здобутки української діаспори – це інтегральна частина досягнень України та світової цивілізації.

Мета проекту: ознайомити громадськість України з діяльністю її діаспори, з конкретною роботою як окремих осіб, так і громад, які працюють для утвердження позитивного образу нашої спільної Батьківщини у світі.

Шляхи реалізації:

• проведення зустрічей, презентацій, круглих столів, виставок, концертів тощо;
• висвітлення діяльності українських громад у засобах масової інформації;
• налагодження контактів держави з діаспорою на рівні громадських, державних та бізнесових структур в Україні та поза нею;
• вивчення потреб українських громад (матеріальних та духовних) для цілеспрямованої допомоги у їхній діяльності).

Проект «Ніжин  - перлина української духовності»

Мета: ознайомити представників діаспори з історичним минулим етнічної держави

У тисячолітній історії Ніжина вмістилися події, які яскраво відображають менталітет української нації: усвідомлення самоцінності власної особистості, миролюбність, зваженість, тонке відчуття гармонії.

Волелюбне козацтво залишило про себе спомин бароковим Миколаївським собором, зведеним у ХІІ столітті на кошти ніжинських полковників Золотаренків. Ця унікальна святиня – свідок „ Чорної ради” 1663 року, це „Небо на землі” надихало на творчість багатьох видатних українців: Миколу Гоголя, Аполона Мокрицького, Капітона Павлова, Марію Заньковецьку, Миколу Самокиша, Євгена Гребінку, Сергія Шишка, життя і творчість яких пов’язані з Ніжином.

Просвітницьке XVIII–XIX століття розквітло іншими перлинами: церквою Всіх Святих, Благовіщенським монастирем, церквою Воздвиження Чесного Хреста, церквою Іоанна Богослова, аура яких наповнена діяннями  визначних особистостей – преосвященного  ієрарха Стефана Яворського, співака Федора Стравінського, мореплавця Юрія Лисянського, подвижника православної віри Івана Тернавіота ...

Року 1820 відкрилася Гімназія вищих наук князя Безбородька, яка перетворилася в теперішній педагогічний університет імені Миколи Гоголя. Його студенти, викладачі і науковці користуються бібліотекою, подарованою ще онуком засновника вузу. У колишньому купецькому клубі функціонує музей рідкісної книги, де представлено чимало раритетів. Про діяльність грецької колонії в Ніжині нагадують Михайлівська церква і церква Всіх Святих.

Місто відвідав Тарас Шевченко. Ніжинськими друзями генія були Іван Сошенко – викладач малювання в Ніжинському повітовому училищі, Капітон Павлов – викладач Гімназії вищих наук, Олексій Венеціанов – син ніжинського грека, Аполон Мокрицький, Олексій Афанасьєв-Чужбинський, Євген Гребінка – випускники Гімназії.

МАРШРУТИ ЕКСКУРСІЙ

Історія Ніжинських храмів

Мова йде про історію православ’я на Україні на прикладі Миколаївського козацького собору і діяльності його першого настоятеля Максима Филимоновича в ХVІІ столітті. Пам’ятки православної архітектури XVIII століття: Благовіщенський чоловічий монастир, заснований Стефаном Яворським, Церква Іоанна Богослова, збудована коштами грека Іоанна Тернавіота).

Ніжин – інтелектуальна батьківщина Миколи Гоголя

Маршрут знайомить з історією Гімназії вищих наук князя Безбородька, тепер державним університетом імені Миколи Гоголя. Екскурсанти відвідують музей літератора, картинну галерею, єдиний на Україні Гоголівський науковий центр, музей рідкісної книги, перший пам’ятник Миколі Гоголю, зведений у 1881 році.

Тарас Шевченко в Ніжині

У місті збереглися пам’ятки архітектури 1843 і 1846 років, які бачив Тарас Шевченко. А також Спасо-Преображенський храм, де відспівували тіло українського пророка при перевезенні його з Петербурга в Канів в 1961 році. Поставлений пам’ятник митцю.

Дорога в космос починалася в Ніжині

Мовиться про козацьку родину Москаленків – предків по матері Сергія Павловича Корольова.  Встановлений знак, де знаходився будинок, в якому провів 8 дитячих років  майбутній конструктор космічної техніки. У Миколаївському соборі вінчалися його батьки, а в музеї рідкісної книги зберігаються книги, написані дочкою Сергія Корольова – Наталією Корольовою.

Греки в Ніжині

Колонія греків у XVII–XVIII столітті сприяла економічному розвитку міста. Про їх культурно-просвітницьку діяльність свідчать Церква Всіх Святих і Церква Архангела Михаїла, бібліотека грецького Олександрівського училища в музеї рідкісної книги, одна з перших аптек на Лівобережній Україні, заснована греком Михайлом Лігдою, могила греків-меценатів братів Зосимів з міста Яніна.

Євреї в Ніжині

Ніжин – один з духовних центрів іудаїзму на Україні. Перша згадка про єврейських біженців на землях Чернігівщини датується 1016 роком. Перші поселення почалися в XIV столітті.  Збереглася капличка на могилі  Дов Бер бен Шнеур Залман Шнеєрсона, другого Любавицького ребе, першого Ніжинського цадика. Ніжин своєю батьківщиною вважають видатні представники єврейського народу, митці Марк Бернес, Єліна Бистрицька, Тимофій Докшицер, спортсменка Жанна Пінтусевич.

Мала батьківщина Марії Заньковецької

165 років тому народилася перша народна артистка України. Маршрут об’єднує село Заньки і Ніжин.

У музичній вітальні