Всеукраїнські Сковородинські навчання «Пізнай себе»      запроваджуються для належної підготовки до гідного відзначення на всеукраїнському й міжнародному рівнях  2022 року 300-річного ювілею великого українського мислителя-мудреця, педагога, філософа, поета, композитора, музиканта, культурно-освітнього подвижника Григорія Савовича Сковороди (1722–1794) та з метою популяризації його багатої духовно-педагогічної спадщини серед освітян, учнівської, студентської молоді й широкого суспільного загалу.

Г. С. Сковорода залишив нащадкам феноменальну духовно-педагогічну спадщину, засновану на його особистому освітньо-виховному досвіді. Морально-світоглядні принципи власної педагогіки Г. Сковорода системно виклав у філософсько-педагогічних і поетичних творах, у листуванні зі своїм учнем М. Ковалинським. Педагогіка – єдина професія мислителя, якою він займався все життя. Г. Сковорода скрізь і повсякчас лишається істинним педагогом – моральним учителем для всіх поколінь і всіх верств українського народу. 

Для загальної освіти основним джерелом знань про феномен Сковороди та його практичне морально-світоглядне, природовідповідне, культуровідповідне вчення є середня школа, а для ґрунтовної освіти – вища школа. Духовний образ Сковороди, який формується у свідомості й пам’яті школярів та студентів, стає набутком цілого суспільства – дієвим чинником його самопізнання, моральної зрілості й культурно-соціального саморозвитку.

Всеукраїнські Сковородинські навчання «Пізнай себе» започатковуються 5 жовтня 2017 року, у Всесвітній день учителя, й проводяться цієї пори щорічно по всій Україні, в країнах, де бував Г. С. Сковорода, та в українських освітніх закладах за кордоном. Це сприятиме поглибленню інтересу до феноменальної спадщини українського мудреця, її популяризації в Україні і світі та надасть Всеукраїнським Сковородинським навчанням міжкультурної, всесвітньої значущості.

Навчання запроваджуються в системі української освіти від початкової до вищої школи. Програмою Сковородинських навчань передбачено проведення синкретичних освітньо-виховних, поетично-музичних і науково-просвітницьких заходів.

Сковородинський філософсько-мистецько-науковий синкретизм став засадничим принципом української педагогіки, що його сформулював основоположник нової педагогіки й народної школи Костянтин Ушинський (1824–1870): «Дитину необхідно навчати буквою, цифрою й нотою». На цій неподільній основі визріває цілісне людське єство в триєдності душі, серця й свідомості. Тільки цілісна людина здатна пізнати себе й цілковито осягнути Світ.

Провідний принцип Сковородинських навчань –Сковородинську світоглядно-педагогічну ідею «Пізнай себе» потрібно реалізовувати через діалогічний взаємозв’язок «учитель – учень». Саме вчителю належить допомогти дитині відкрити в душі своє покликання й пробудити, виховати в серці зародок духовності. Ця система взаємодії вчителя й учня є «сакральною педагогікою серця» глибинного українського педагога Памфіла Юркевича (1826–1874), послідовника Григорія Сковороди. «Сакральна педагогіка серця – виховна  система, яка пробуджує в серці у вихованця любов до вищого й ідеального, до заповітного й духовного»(П. Юркевич). Сакральна педагогіка серця як педагогіка моральності є основою самопізнання й особистого волевияву людини; вона спрямовує людину до самовиховання, моральної зрілості й «другого, духовного, народження»з «духовного зародку в серці», що, за Г. Сковородою, є суттю особистої культури. Серцем людина розрізняє матеріальну множинність і духовну всеєдність світу та осягає духовний сенс життя, запрограмований в її душі. А зрілою свідомістю, волею духу скеровує всі сили свого єства на здійснення своєї житєвої програми. Пізнати себе – це збагнути життєву програму своєї душі, свою долю, а через себе – осягнути Світ, усвідомити своє місце у Світі й здійснити в ньому своє неповторне покликання. Так людина здійснює свій внутрішній сенс,свою духовну сутність згідно зі своїм природним покликанням, призначенням у житті – у «спорідненій праці».

Всеукраїнські Сковородинські навчання «Пізнай себе» спрямовані на задіяння Сковородинського морально-світоглядного, природовідповідного, культуровідповідного вчення в навчально-виховний процес системи української освіти, у формування основи культурного саморозвитку молодого покоління української нації, в культурно-соціальний саморозвиток українського суспільства та в утвердження засадничих принципів національної культури як базису справедливого суспільного ладу. Цьому Григорій Сковорода присвятив усе своє подвижницьке життя.

Таким чином цілком відповідають прийнятій МОН «Концепцiї нацiонально-патрiотичного виховання дiтей i молодi» та ефективно працюватимуть на реалізацію загальнодержавної Стратегії національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016–2020 роки». А саме, спрямовуються на забезпечення основних складових національно-патріотичного виховання: «духовно-моральне виховання» як основа культурно-соціального саморозвитку особистості й суспільства; «формування національно-культурної ідентичності, національно-патріотичного світогляду, збереження та розвиток духовно-моральних цінностей Українського народу»; «поширення інформації про досягнення наших співвітчизників та їх внесок у скарбницю світової цивілізації, зокрема у сферах освіти, науки, культури, мистецтва».

Всеукраїнські Сковородинські навчання «Пізнай себе» заснувало Міністерство освіти і науки України за ініціативою Українського фонду культури. МОН проводить навчання за організаційною участю Інституту філософії імені Г. С. Сковороди й Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України, Українського міжнародного комітету з питань науки і культури при НАН України, Національної академії педагогічних наук України, Національного університету «Києво-Могилянська академія», Переяслав-Хмельницького педагогічного університету імені Г. С. Сковороди, Харківського національного педагогічного університету імені Григорія Сковороди, Харківського національного технічного університету сільського господарства імені Петра Василенка, Малої Академії наук України, Центру гуманітарної співпраці з українською діаспорою Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя, Міжнародної української школи, Міжнародної асоціації україністів, Національної спілки письменників України, Національної спілки композиторів України, Товариства «Знання» України, Українського Фонду культури, Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка, Інституту генези життя та Всесвіту, Благодійної організації «Фонд Миколи Томенка «Рідна країна» та музеїв Г. С. Сковороди.

До участі в організації й проведенні Навчань можуть долучатися за згодою фізичні та юридичні особи  незалежно від форми власності й підпорядкування.

Детальніше

Всеукраїнські Сковородинські навчання «Пізнай себе»
Морально-світоглядна освітня система Григорія Сковороди
http://slovoprosvity.org/2017/08/15/vseukrajinski-skovorodynski-navchannya-piznaj-sebe/

«Срібна пора». Авторська передача Любові Голоти
18.08.2017, 16:00:03 - 16:59:47
Тема: «Сковородинівські навчання: до 300-річчя від дня народження українського філософа в 2022 році». Гість – Олександер Шокало, письменник
http://schedule.nrcu.gov.ua/grid/channel/period/item-listen-popup.html?periodItemID=1737767

Пізнавши себе, збережемо в собі Людину
http://grinchenko-inform.kubg.edu.ua/piznavshy-sebe-zberezhemo-v-sobi-lyudynu/

Вселюдський мудрець з українським серцем

Світ і досі ловить мудрість Сковороди, приміряючи його до нашого часу. Так у вітальному слові визначив напрямок Міжнародної науково-практичної конференції «Морально-світоглядне природовідповідне й культуровідповідне вчення Г.С.Сковороди в сьогоденні» голова Українського фонду культури імені Бориса Олійника Олександр Бакуменко.

На думку завідувача відділу історії філософії України Інституту філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України, доктора філософських наук Сергія Йосипенка майбутнє України значною мірою залежить від того, як ми трактуватимемо образ і надбання українського мудреця. І тому організатори конференції, а це громадський організаційний комітет з підготовки й проведення Всеукраїнських Сковородинських навчань «Пізнай себе», Інститут генези життя та Всесвіту, Духовно-просвітницький центр м. Києва, вибудували програму роботи таким чином аби відшукати справжнього Сковороду в його різноманітних мистецьких проявах.

Нам усім треба дуже добре пам’ятати заклик Григорія Сковороди «Пізнай себе!» Якби еліта, якби творча частина суспільства пізнала себе – ким вона, еліта, є, куди вона, власне, йде і чого хоче, – нам усім було б легше жити, і Україна була б зараз стабільнішою. Це з вітального слова академіка НАН України, голови Українського міжнародного комітету з питань науки й культури при НАН України Ярослава Яцківа.

Теоретик філософії, народний мандрівний філософ – такими є штучні образи Сковороди. А який же він справжній?

Відповіді прозвучали в обгрунтованих доповідях – літературознавця й культурософа Олександера Шокала (модератора конференції), доктора педагогічних наук, професора, академіка Національної академії педагогічних наук України Георгія Філіпчука, кандидата мистецтвознавства, доктора філософії, професора Київського міжнародного університету Лариси Горенко, кандидата мистецтвознаства, доцента Київського національного університету культури й мистецтв Ігоря Тилика, доктора філологічних наук, директора Центру Сковородинознавства Переяслав-Хмельницького педагогічного університету ім. Г.С.Сковороди, академіка АН Вищої освіти України Миколи Корпанюка, кандидата філологічних наук, заступника директора з наукової та видавничої діяльності Інституту літератури імені Т.Г.Шевченка НАН України Сергія Гальченка.

Вони активно підтримали ідею створення в Києві музею Г.С.Сковороди та фонду його імені. Його першим експонатом може стати виставка картин «Основи», присвяченої великому українському філософу, поету й просвітителю Григорію Сковороді. Автор – заслужений художник України, один із найпомітніших вітчизняних митців станкового живопису сьогодення Генрі Ягодкін.

–            Тематика цієї виставки – Григорій Савович Сковорода. Тут представлено 37 творів, і всі вони про українського генія. Посилено я працював над цим циклом десь півтора року. Деякі картини створив ще студентом, а внутрішньо я готувався до цього циклу все життя. Поїздка в Чорнухи, на батьківщину Сковороди, ще більше спонукала мене до роботи. Бо я бачив той рельєф, який бачив і Григорій Савович, переймався його враженнями... А вони для художника – основа творчості, – розповідав Генрі Ягодкін.

Цікаві наукові розвідки опубліковані в збірнику матеріалів конференції, зокрема доктора філософії, професора Міланського університету Марії Грації Бартоліні, доктора філософії професора Українського вільного університету (м. Мюнхен) Роланда Піча, доктора філологічних наук, письменника, професора Харківського національного педагогічного університету імені Григорія Сковороди Леоніда Ушкалова.

Твори Григорія Сковороди написані для освіченої людини, але не тільки для науковців. Вони для тих, у кого визріла внутрішня потреба осягнення мудрості вселюдського мудреця з українським серцем.

Надія Онищенко,

директор Центру гуманітарної співпраці з українською діаспорою Ніжинського держуніверситету імені Миколи Гоголя

На фото: картина Генрі Ягодкіна