UTTERLY: Про систему професійного розвитку НПП університету. Моніторинг потреб викладачів щодо підвищення професійної кваліфікації (матеріали до засідання Науково-методичної ради університету 21.12.2023 року).

Підрозділи

Матеріал, який представлено для ознайомлення, підготовлено в рамках проєкту Еразмус+ «Центри сертифікації викладачів: інноваційні підходи до досконалості викладання», який виконувався протягом 2021-2023 років.

Результати проєктної діяльності:

Удосконалення інституційних політик та нормативних документів

Розроблено та затверджено Положення про реалізацію міжнародних проєктів, грантів та договорів в Ніжинському державному університеті імені Миколи Гоголя (протокол №14 засідання Вченої ради університету від 03 червня 2021 року);
Розроблено та затверджено Положення про Центр професійного розвитку (протокол №6 засідання Вченої ради університету від 29 грудня 2022 року);
Внесено зміни до нормативних документів університету, які регламентують професійний розвиток, підвищення кваліфікації, організацію освітнього процесу та акцентують досконалість викладання (протокол №5 засідання Вченої ради університету від 16 листопада 2023 року), а саме:
Положення про організацію освітнього процесу в Ніжинському державному університеті імені Миколи Гоголя
Положення про функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти в Ніжинському державному університеті імені Миколи Гоголя
Порядок підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя;
Положення про загальний рейтинг науково-педагогічних працівників Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя (протокол №2 засідання Вченої ради університету від 27 вересня 2023 року);
Рекомендовано враховувати Професійний стандарт на групу професій «Викладачі закладів вищої освіти» при оновленні посадових інструкцій для посад науково-педагогічних працівників; розробці/оновленні програм підвищення кваліфікації та стажування науково-педагогічних працівників; плануванні професійного розвитку викладачів (рішення науково-методичної ради університету (протокол №3 від 25 листопада 2021 року).

Створення та діяльність ЦЕНТРУ ПРОФЕСІЙНОГО РОЗВИТКУ

Лютий 2023 року. Тренінг для розробників освітніх програм (3 кредити) – програму затверджено Вченою радою університету (протокол № 5 від 30 листопада 2022). Навчання пройшли 32 особи.
Червень 2023 року – курси підвищення кваліфікації викладачів (програми затверджені Вченою радою університету (протокол № 10 від 27 квітня 2023). Навчання пройшли 53 особи:
Англійська мова як засіб викладання фахових дисциплін (тренери: Ларіна Т.В., Халимон І.Й. Навчання пройшли – 6 осіб);
Організація дистанційного та змішаного навчання на платформі Moodle (тренер Лисенко І.М. Навчання пройшли – 8 осіб);
Інклюзивна освіта: впровадження та супровід (тренери: Лісовець О.В., Навгородський Р.Г., Б’янка Г.Г. Навчання пройшли – 6 осіб)
Навчання та викладання: реалізація процесу в нових умовах вищої школи (тренер:Тезікова С.В. Навчання пройшли – 16 осіб);
Тренінг партнерського спілкування (тренери: Щотка О.П., Горянська А.М., Пісоцький В.П., Гришко В.В. Навчання пройшли – 20 осіб).
Вересень 2023 року. Проєкт Bologna Hub Support. Залучено 40 осіб.
жовтень – грудень 2023 року 18 викладачів пройшли навчання на проєктній платформі LMS.

Статистичні дані щодо участі викладачів та співробітників у заходи Центру по підрозділах:

Факультет філології, історії та політико-юридичних наук – 54 особи;
Факультет педагогіки, психології, соціальної роботи та мистецтв – 54 особи;
Навчально-науковий інститут природничо-математичних, медико-біологічних наук та інформаційних технологій – 17 осіб;

Всього: 125 осіб.

Опитування учасників курсів підвищення кваліфікації засвідчило високий рівень їхньої задоволеності щодо участі у запропонованих формах навчання.

Учасники Тренінгу для гарантів та розробників освітніх програм (лютий 2023 року) визначили такі актуальні напрями програм підвищення кваліфікації на перспективу:

Нові підходи до навчання та викладання
ІЕ технології та електронне навчальне середовище
Проєктна діяльність
Викладацька майстерність
Підготовка вчителя для нової української школи (для педагогічних спеціальностей).

Вище зазначені пропозиції збігаються з результатами моніторингу потреб викладачів університету щодо підвищення професійної кваліфікації, який проведено спільно з Центром акредитації та ліцензування освітньої діяльності, моніторингу якості освіти Ніжинського державного університету у грудні 2023 року (див. результати моніторингу - http://surl.li/qkbgt).

Система професійного розвитку науково-педагогічних працівників

Мета: забезпечення якісного навчання та викладання (від англ.: teaching and learning; укр.: процес навчання).

Зміст: відповідно до контексту нашого проєкту – досконале викладання (синоніми: майстерне викладання, педагогічна майстерність у викладанні, готовність викладача забезпечити якісний процес навчання).

Актуальним, на наш погляд, сьогодні є навчання в електронному академічному середовищі: значна кількість здобувачів прагнуть навчатися дистанційно; значна кількість викладачів не завжди керують самостійним навчанням студента на відстані (і надалі частіше зберігається інформативна функція викладача, ніж його управлінська функція. А звідси, ми тяжіємо до значних за обсягом інформаційних файлів, тривалих дистанційних лекцій, традиційних конспектів в їхньому електронному форматі).

Форми та методи професійного розвитку: дослідники виділяють два підходи до організації процесу: керований професійний розвиток (від англ.: managerial) – установа, кафедра, секції дисциплін визначають завдання, зміст, форми і методи діяльності з метою підготовки викладачів до виконання професійних функцій.

Приклади: розгляд тематичних питань на засіданнях кафедр, методологічні семінари, демонстраційні заняття, вивчення та запровадження інноваційного досвіду (вітчизняний досвід).

У Центрі професійного розвитку Університету штату Айова (США) розробляються дидактичні вимоги до навчальних дисциплін за умови їхньої реалізації у змішаному форматі або асинхронно; далі відбувається навчання персоналу для ефективної роботи у тому чи іншому форматі; з часом, адміністрація університету аналізує наповненість курсів в електронному навчальному середовищі та їх відповідність визначеним вимогам; далі планується додаткове навчання, консультування викладачів, чиї курси не відповідають визначеним вимогам (зарубіжний досвід).

До керованого професійного розвитку відносимо:

наставництво (досвідчений – початківцю)
цілеспрямовану підготовку персоналу до запровадження кафедральних інновацій (експериментів)
наукові дослідження за планами кафедр (з огляду на тенденцію навчання через дослідження)
взаємовідвідування колег
Центр професійного розвитку, як структурний підрозділ університету, який має на меті підтримку викладачів у підвищенні якості викладання.

Інший підхід, який описаний в літературі і набирає все більшої популярності серед викладачів, демократичний (від англ.: democratic). За цим підходом працюючий сам обирає форми, методи, місце підвищення кваліфікації. Провайдерами програм професійного розвитку тут є професійні асоціації, громадські організації, платформи, видавництва навчальної літератури, індивідуальні фахівці, які пропонують тренінги, семінари, літні (зимові) школи, виставки, презентації, блоги та інші можливості для професійного спілкування та навчання.

Навчання викладачів за обох підходів має відбуватися за принципами навчання дорослих: навчання для вирішення конкретних завдань, навчання через аналіз досвіду, навчання через обмін досвідом. Тут привалюють тренінгові форми роботи. Тривалість навчання – 1-2 кредити.

Результат. З одного боку, очікується підвищення якості процесу навчання: більше студентів задоволені навчанням, зростають показники, частіше обирають. А з іншого, результатом має стати якісний аналіз професійного розвитку викладача: наскільки якість освітнього процесу залежить від активності викладача у програмах професійного розвитку; наскільки часто оновлюється дисципліна під впливом участі викладача у програмах професійного розвитку; за якими критеріями оцінюється досконалість викладання тощо.

Отже, підводячи підсумок маємо зазначити такі положення:

відповідальність за власний професійний розвиток лежить на викладачеві. Однак, програма професійного розвитку викладача має узгоджуватися з виробничими потребами кафедри, факультету, університету;
адміністрація університету створює умови для професійного розвитку викладача і контролює, наскільки його діяльність за цим напрямом відповідає інституційним вимогам і потребам;
Центр професійного розвитку, як результат проєктної розробки, повинен отримати подальший розвиток шляхом запровадження і інших (крім курсів) форм роботи: дискусії, репрезентації інноваційного досвіду, дослідження тощо. Навчання в Центрі може бути за рівнями: 1- для тих, хто приступає до роботи в університеті (можна орієнтуватися на аспірантів), 2 – для підвищення кваліфікації тих, хто вже працює і має наміри щодо удосконалення викладацької майстерності, 3 – для тих, хто готовий стати тренером, репрезентувати власні (авторські) академічні розробки;
тренером в Центрі може бути як викладач університету, так і запрошений з іншого університету фахівець;
групи слухачів: 1 - викладачі, 2 – гаранти, розробники програм, керівники підрозділів (факультети, інститути, кафедри, відділи, центри тощо), 3 – допоміжний персонал (секретарі, диспетчери, методисти, лаборанти);
план роботи Центру розробляється на навчальний рік, узгоджується та затверджується у встановленому порядку.