Ботулізм - хвороба, що виникає в результаті отруєння токсинами бактерій ботулізму та характеризується важким ураженням центральної і вегетативної нервової системи. 

Збудник - Clostridium botulinum - живе в ґрунті, утворює спори, надзвичайно стійкі до впливу хімічних і фізичних факторів (витримують кип'ятіння протягом 5 годин і гинуть при 120° С через 30 хвилин).

Бактерії містять одну із найсильніших у природі отрут - ботулотоксин. Його смертельна доза для людини складає усього лише 0,3 мкг.
Зараження людини ботулізмом відбувається при вживанні продуктів тваринного і рослинного походження, забруднених клостридіями фруктів і овочів;  неправильно консервованих продуктів; через ковбаси, шинку, копчену рибу. У останні роки у виникненні ботулізму не останню роль відіграють консервовані в домашніх умовах гриби.
Хвора людина небезпечна для оточуючих через виділення у зовнішнє середовище бактерій із фекаліями, блювотними масами.
Потрапляючи до травного тракту ботулотоксин не руйнується ферментами, а всмоктується у кров і розноситься по організму, "осідаючи" у різних відділах нервової системи. Результат - парези і паралічі м'язів гортані, глотки та дихальних м'язів. Порушення дихання та ковтання призводить до аспіраційної (через потрапляння вмісту шлунку до легень) пневмонії. Може розвинутися сепсис (зараження крові).
Зараження дорослої людини відбувається, як правило, через шлунково-кишковий тракт, однак відомі два винятки, що трапляються дуже рідко: ботулізм грудних дітей, у яких токсин продукується в кишечнику вегетативними формами збудника, і раневий ботулізм, коли розмноження клостридій і токсиноутворення відбувається в загниваючих, некротизованих (відмерлих) тканинах рани.
Клінічний перебіг
Інкубаційний період (від моменту проникнення збудника в організм до клінічних проявів хвороби) триває від декількох годин до 2 - 5 діб. Відомо, що чим важче захворювання, тим коротший інкубаційний період. При важких формах він складає, у середньому, близько доби.
Як правило, починається хвороба із симптомів гастроінтестинального синдрому - хворого турбують нудота, блювання, характерний біль у животі, рідке випорожнення без патологічних домішок. Симптоми проявляються протягом 20-24 годин. У подальшому з'являється неврологічна симптоматика: порушення зору - одна із найперших ознак ботулізму (хворого турбує "сітка" перед очима, двоїння предметів, важкість читання, що пов'язано з паралічем очних м'язів). Одночасно виникають спрага, сухість слизових оболонок, розлад ковтання, може змінитися тембр голосу. Хворі скаржаться на відчуття "грудки" у горлі, біль під час ковтання, подразнення в горлі - іноді у таких хворих помилково діагностують ангіну.
Неврологічна симптоматика триває кілька днів і супроводжується загальнотоксичним синдромом – хворі скаржаться на сильний головний біль, запаморочення, безсоння, загальну слабкість, підвищення температури тіла. У важких випадках, при ураженні дихальних м'язів, пацієнтів турбує відчуття нестачі повітря, тяжкість у грудній клітці, дихання стає поверхневим. Розвивається дихальна недостатність, що є причиною смерті при ботулізмі.
Лікування
При найменшій підозрі на ботулізм хворого необхідно якнайшвидше госпіталізувати у відділення інтенсивної терапії найближчої лікарні, тому що тільки там йому зможуть надати належну медичну допомогу, спрямовану на нейтралізацію, зв'язування і виведення токсинів із організму.
Для нейтралізації ботулотоксину використовують спеціальні сироватки (внутрішньом'язово) протягом 1-4 діб. Із огляду на те, що в шлунково-кишковому тракті спори можуть перетворюватися у вегетативні форми, для їх знищення використовують антибіотики (левоміцетин, препарати тетрациклінового ряду). При розладах дихання призначають штучну вентиляцію легень. Для кращого насичення крові киснем та підвищення захисних сил організму використовують гіпербаричну оксигенацію.
Ускладнення
Ускладнення виникають часто. До них належать: токсичний міокардит (ураження м'язів серця), пневмонія (запалення легень), сепсис (зараження крові). Після виписки із стаціонару хворі перебувають під наглядом лікарів від 2 тижнів до б місяців із мінімальним обстеженням (ЕКГ, аналіз крові, огляди невропатолога, кардіолога, інфекціоніста).
Профілактика
Для руйнування ботулотоксину перед вживанням консервів доцільно прогрівати їх до 100°С протягом 30 хвилин.
Профілактика ботулізму при виготовленні та вживанні рибних продуктів, грибних та овочевих консервів включає в себе комплекс правил, головними з яких є:

• захист харчових продуктів і продовольчої сировини від випадкових забруднень, зберігання їх у закритому посуді;
• захист риби від потрапляння збудника: рибу, яку тільки піймали, негайно охолоджують або заморожують, перед посолом необхідно обережно випотрошити рибу, щоб не порушити цілісність кишкового тракту, не забруднити м’язи риби його вмістом; 
• соління риби проводити тільки в охолодженому стані при температурі не більше +4°C, дотримуватися технології приготування, так як при концентрації повареної солі більше 10% зупиняється виділення ботулотоксину;
• ретельне промивання та просушування овочів, особливо грибів перед консервуванням, дотримання температурного режиму при виготовленні консервів;
• не їсти консерви з бомбажом або при підозрі на недоброякісність;
• не купувати копчену, солену та в’ялену рибу на стихійних ринках, яка була виготовлена в домашніх умовах та без лабораторного контролю;
• вживати  грибні та рибні консерви тільки промислового виготовлення, так як технологія та рецептура  їх приготування  розроблена з врахуванням профілактики ботулізму та з проведенням відповідного  лабораторного контролю;
• слід неухильно дотримуватись санітарно-гігієнічних вимог щодо технології виготовлення консервованих продуктів. Їх стерилізують в автоклавах, бо руйнування спор відбувається лише за температури 120 градусів С;

Зовнішньою ознакою забрудненості консервів збудником ботулізму є їх здуття внаслідок газоутворення і поява неприємного запаху. 
Пам’ятайте - хворобу легше попередити, ніж лікувати. Будь-яке отруєння не проходить безслідно. Бережіть своє здоров’я і здоров’я близьких, а особливо, дітей.