Поему «Кавказ» Тарас Шевченко присвятив випускникові Ніжинської гімназії вищих наук Якову де Бальмену. Твір завершується звертанням до товариша, який загинув «не за Україну, а за її ката».

Варто вказати на те, що це була за війна. Вона тривала від 1817 до 1864 р. Завдання, які стояли перед армією Російської імперії, були чітко викладені Миколою І у листі до головнокомандувача військами на Кавказі генерала І. Ф. Паскевича: «Предстоит Вам усмирение навсегда горских народов или истребление непокорных». Височайше повеління монарха трансформувалося в конкретику, доведену до офіцерів і солдатів, зокрема генералом М. І. Слєпцовим: «Какое имеют право эти дикари жить на такой прекрасной земле? Перстом Господа Бога наш Августейший Император повелел нам уничтожать их аулы, всех мужчин, способных носить оружие, уничтожить, сжечь посевы, беременным женщинам вырезать животы, чтобы не рожали бандитов». Військове начальство було просто впевнене в тому, що говорити з горянами можна тільки мовою сили. Це цитата з наукової розвідки Петра Моціяки «Життєві долі Якова де Бальмена і Леоніда Рудановського», опублікованої в часописі «Наш український дім» (№ 1, 2024 р., видання Центру гуманітарної співпраці з українською діаспорою Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя).

Так скандували беззбройні німці 1953 року в східному Берліні, котрі вийшли протестувати проти комуністичної сваволі Кремля і «щасливого життя» за залізною заслоною. Розвиток тих подій аналізує крізь призму публікацій у газеті української громади США «Свобода» журналіст Микола Гринь у часописі Центру гуманітарної співпраці з українською діаспорою «Наш український дім» (№ 2, 2023).

Саме так вважає Славко Бурда – редактор щоквартальника «Слово Кобзаря», його видає українське культурно-просвітнє товариство «Кобзар» у Загребі (Хорватія). В огляді останнього сьомого числа, опублікованого в газеті «Український дім» (№ 121), Олександр Забарний вирізняє вагомість та насиченість змісту, чітке патріотичне спрямування.

Центр гуманітарної співпраці з українською діаспорою видав перший у 2023 році випуск науково-популярного часопису для вчителів України та діаспори «Наш український дім».

Одного разу Кен Блум у музичній крамниці натрапив на платівку, де було зображено шістьох музикантів, які тримали на руках незвичні і невідомі йому до того часу музичні інструменти. Так почалося знайомство американця з бандурою, яке переросло у виготовлення цього музичного інструменту. Про цю неординарну особистість з ніжинським корінням читайте в розвідці члена Національної спілки журналістів України Миколи Гриня.

Центр гуманітарної співпраці з українською діаспорою випустив у світ чергове число часопису «Наш український дім» (№2, 2021). Видання розраховане на викладачів, учителів, студентів та, зрештою, громадян, яких хвилює питання нашого націєтворення.

Часопис «Наш український дім» (№ 1, 2021 р.), що його видає Центр гуманітарної співпраці з українською діаспорою Ніжинського держуніверситету імені Миколи Гоголя, зацікавить і науковців, і студентів, і школярів. У ньому опубліковані наукові розвідки, що розповідають про видатних українців, для котрих обов’язок перед Батьківщиною був понад усе. Принаймні так характеризує Юрій Русов свою матір Софію Русову.

Науково-популярний часопис «Наш український дім», заснований Центром гуманітарної співпраці з українською діаспорою НДУ імені Миколи Гоголя, за 13 років став близьким і необхідним для вчителів в Україні і зарубіжжі. Адже він знайомить усіх з нашою історією, давньою й сучасною, культурними здобутками.

До 29-ї річниці незалежності України вийшов у світ черговий номер освітньо-пізнавального часопису «Український дім» – видання Центру гуманітарної співпраці з українською діаспорою.

Черговий номер журналу «Наш український дім», що видає Центр гуманітарної співпраці з українською діаспорою, відкривається статтями про двох емігрантів українського походження – справжніх патріотів. У дослідженні Ганни Антипович ідеться про фундатора українського шкільництва в Австралії Дмитра Нитченка , а в статті Ольги Збожної – про фізика й громадського діяча, одного з перекладачів Біблії на українську мову Івана Пулюя. Розвідка Олександра Астаф’єва «Там кожна тополя зойками вросла в землю (Крутянська тема в літературі)» – це аналіз художньої рецепції героїчної й болісної події в історії української боротьби за незалежність.

Вийшов у світ новий номер часопису «Наш український дім», що видається Центром гуманітарної співпраці з українською діаспорою. Тематично журнал поділений на чотири рубрики: «Українознавство», «Наукові розвідки», «Методичні матеріали», «Проза, переклади, рецензії».