Шосте (127) число газети «Український дім», що його видає Центр гуманітарної співпраці з українською діаспорою Гоголівського вишу, починається з привітання з Різдвом Христовим. Радіючи в Бозі, ми сумуємо сьогодні разом з дітьми, рідними й друзями загиблих за нашу свободу українських воїнів. Рідна земля стала Голготою для вояків УПА, дисидентів-шістдесятників, наших молодих сучасників.

Розкидані по світу українці, найчастіше через переслідування та війни, намагаються сьогодні бути корисними своїй прабатьківщині. У Молдові четвертий рік активно діє Національний конгрес українців Молдови на чолі з Дмитром Лекарцевим. НКУМ працює над збереженням української ідентичності за кордоном та розбудовою відносин між українською громадою, місцевою спільнотою і владою. Конгрес є важливим центром підтримки українців у Молдові, що різними способами сприяє культурному обміну та взаєморозумінню між двома народами. Це вже досвід, що може знадобитися українським осередкам у зарубіжжі.

Українців презентують як висококультурний нарід: в Естонії – книжковими виданнями про війну, у Японії – ляльками-мотанками, в Азербайджані – виставкою світлин, у Німеччині – новітнім викладанням української мови, що його активно пропагує Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою «Львівської політехніки».

А Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя гідно представив високе мистецтво збірником праць «Вокальні традиції Ніжинської вищої школи: від Федора Стравінського до Марії Бровченко», укладений Центром гуманітарної співпраці з українською діаспорою та катедрою вокально-хорової майстерності навчального закладу.

Його висловила в газеті «Український дім» докторка богослів’я Дарія Морозова. Її аналітична стаття «Чому в УПЦ ніби-не-МП “немає волі” до змін?» є ключовою в числі 5 (126), виданому Центром гуманітарної співпраці з українською діаспорою Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя. Останнім часом, коли не тільки церковне середовище бурхливо обговорює можливості міжправославного діалогу в Україні у світлі закону, що забороняє зв’язок українських церков із центрами в РФ, авторка міркує над актуальними проблемами не в площині злободенних сенсацій, а в більш просторій історико-богословській перспективі.

Для героїв і авторів газети «Український дім» (№ 124, видання Центру гуманітарної співпраці з українською діаспорою) найвищою цінністю є Україна. Для когось ця патріотична фраза прозвучить віддалено патетично, а в житті Лесі Коцюби, отця Сергія (Чечина), Донни Фрози, Ірини Ключковської, Лесі Ігнатенко, Олександра Забарного, Дарії Бобрик вона виявляється в конкретних справах.

Щоб бути затребуваним фахівцем на ринку праці, необхідно розвивати професійні й соціальні навички, бути відкритим для нових знань, постійно вдосконалюватися. Доволі широка кваліфікація філолога дає змогу реалізувати себе в різних сферах: науковій, консультативній, перекладацькій, редакторській, коректорській, копірайтерській чи рерайтерській, журналістській, контент-менеджерській, викладацькій тощо. Тож під час навчання за освітньою програмою 035.01 Філологія (Українська мова та література) здобувачі крок за кроком розширюють систему скілів, що забезпечить гнучкість у виборі професії чи роду діяльності.

«Дякую за не просто чудовий номер. Стаття “Війна Росії проти дітей” – це корисна для нас інформація з правознавства на представленні проєкту Малої академії наук». Такий відгук про газету Центру гуманітарної співпраці з українською діаспорою «Український дім» (число 1 (122) за 2024 р.) надіслала вчителька Алла Кресан.

Саме так вважає Славко Бурда – редактор щоквартальника «Слово Кобзаря», його видає українське культурно-просвітнє товариство «Кобзар» у Загребі (Хорватія). В огляді останнього сьомого числа, опублікованого в газеті «Український дім» (№ 121), Олександр Забарний вирізняє вагомість та насиченість змісту, чітке патріотичне спрямування.

«Мені з 2014 року багато довелося ходити дорогами фронтового Донбасу, благословенна земля якого рясно полита кров’ю наших воїнів. Сьогодні дізнався, що зібрано необхідну суму для купівлі автівки для підрозділу, у якому я маю честь служити і який виконує нині бойові завдання на Донбасі. Сердечно дякую всім тим, хто вніс свою лепту на нашу підтримку! Особлива подяка Дарії Якубів. Разом до Перемоги! Слава Україні!»

Так написав у фейсбуці 24 вересня ц. р. Євген Луняк, професор Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя, доктор історичних наук, завідувач катедри історії України.

Випускник Ніжинського держуніверситету імені Миколи Гоголя, а з 2012 року доцент катедри всесвітньої історії та міжнародних відносин Гоголівського вишу Іван Кедун разом з колегами й однодумцями заповнював «білі плями» в історії давнього Ніжина. І ця дослідницька робота наповнювала його життя щастям… до 24 лютого 2022 року. Блокада нашого міста і Новгород-Сіверщини, де мешкають його батьки, змусила науковця та викладача взяти в руки зброю і медичні прилади.

Про це ми дізнаємося з незалежного сайту української діаспори в росії «Кобза», з яким протягом багатьох років співпрацює Центр гуманітарної співпраці з українською діаспорою НДУ імені Миколи Гоголя. У газеті «Український дім» № 2 (117) за 2023 рік ми подаємо добірку інформаційних повідомлень про протести росіян проти війни на території нашої держави. За участь в антивоєнних мітингах і пікетах, за пости в соцмережах, а також за вираження в тій чи іншій формі підтримки України були затримані з березня минулого року більше 19 тисяч чоловік. Це рекордна цифра арештованих за політичними мотивами за останні 10 років.

Уже дев’ятий рік ми відстоюємо нашу незалежність від зажерливого сусіда. Герої не відходять. Вони нам насліддям світять… Так написала на 97-му році життя незадовго до смерті в липні 2022 року українська поетка в Бразилії Віра Вовк. У Ніжині з 2014 року 80 родин поховали загиблих воїнів. Про це читайте в числі № 1 (116) за 2023 рік газети «Український дім» – видання Центру гуманітарної співпраці з українською діаспорою.