Чи потрібне вивчення лінгвокультурних явищ під час війни? На це питання дали ствердну відповідь учасники підсумкової конференції з лінгвокультурологічної практики (спеціальність 035 Філологія (Українська мова і література, перший освітній (бакалаврський) рівень). Захід відбувся 28 червня 2024 року в приміщенні лабораторії лінгвокультурології факультету філології, історії та політико-юридичних наук.

Хто з колишніх студентів не згадував із приємністю проходження фольклорно-діалектологічної практики? Для майбутніх філологів це можливість зануритися в культурне багатство Полісся та відчути вічне, непроминуще. 28 червня 2024 року відбувся захист фольклорно-діалектологічної практики студентів 1-го курсу факультету філології, історії та політико-юридичних наук (спеціальності 014 Середня освіта (Українська мова і література) та 035 Філологія (Українська мова і література)).

Добігла кінця редакторсько-перекладацька (виробнича) практика студентів 3-го курсу спеціальності 035.01 Філологія (Українська мова та література). На цій програмі вона відбувалася вперше, проходила протягом чотирьох тижнів на базі двох закладів: спочатку у ФОП Видавець Лисенко М. М., потім – у Центрі гуманітарної співпраці з українською діаспорою Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя. Без сумніву, практична підготовка є важливим компонентом освітнього процесу, адже передбачає закріплення й поглиблення знань у професійній сфері, набуття досвіду застосовувати теоретичні настанови в стандартних і нестандартних ситуаціях, вироблення багатьох соціальних навичок. Із цими завданнями практиканти Анна Євтушенко та Артем Кириченко впоралися на високому рівні, про що тепер, після напруженого, відповідального, сповненого подій періоду, можна говорити з певністю. Як же відбувалася практика? Чим запам’яталася?

Щоб бути затребуваним фахівцем на ринку праці, необхідно розвивати професійні й соціальні навички, бути відкритим для нових знань, постійно вдосконалюватися. Доволі широка кваліфікація філолога дає змогу реалізувати себе в різних сферах: науковій, консультативній, перекладацькій, редакторській, коректорській, копірайтерській чи рерайтерській, журналістській, контент-менеджерській, викладацькій тощо. Тож під час навчання за освітньою програмою 035.01 Філологія (Українська мова та література) здобувачі крок за кроком розширюють систему скілів, що забезпечить гнучкість у виборі професії чи роду діяльності.

Протягом лютого - червня 2024 р. професор кафедри історії Олександр Бойко був учасником міжнародної програми Visiting professor («Візит-професор») Ягеллонського університету (Краків, Польща). (Довідково: Ягеллонський університет - один з найбільших у Польщі та один із найстаріших у Європі. Як пише Викіпедія, грамоту про заснування університету було видано 12 травня 1364 р. , він став другим в Центральній Європі після Празького університету, відкритого 1348 р.).

Навчання – це набуття нових знань, формування цінностей, особистісне зростання. Важливим джерелом життєвого й професійного досвіду є зустрічі й спілкування з непересічними людьми, знайомство з фактами історії та культури. Для майбутніх філологів і педагогів долучення до таких подій корисне в плані збагачення інформації, корекції світоглядних позицій, оцінок, розвитку навичок продуктивної комунікації, поповнення арсеналу організаційних методів і прийомів. А ще – це потужний поштовх до рефлексій, момент осмислення й поцінування людини й слова.

Сучасний навчальний процес представлений різними формами, методами й прийомами. Специфіка дисциплін щоразу відкриває нові можливості для розвитку компетентностей здобувачів, особливо коли йдеться про прагматичний аспект: проєктна діяльність, ігрові й імітаційні форми, семінари, майстер-класи, вебінари, реальні й віртуальні екскурсії, практика, спілкування з професіоналами тощо.

Поза будь-якими сумнівами, практичне спрямування підготовки бакалаврів філології має бути безперервним, зорієнтованим на різні сфери застосування мовно-літературних знань. Здобувачам важливо усвідомлювати прикладний аспект обраної спеціальності, бачити перспективи, підхоплювати й розвивати ідеї. Однією з таких сфер є робота з упорядкуванням, підготовкою і публікацією текстів – редакторсько-видавнича діяльність.

Під час проходження редакторсько-перекладацької практики ми, студенти-філологи, відвідуємо базові заклади, знайомимося з їхніми працівниками, дізнаємося  про структуру, функції, обладнання, продукцію тощо.

31 травня здобувачі другого (магістерського) рівня ОПП Міжнародні відносини і культурна дипломатія та першого (бакалаврського) рівня ОПП Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії мали зустріч з Головою комісії з питань академічної доброчесності та етики Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя доцентом Олексієм Тимошенком.

Олексій Тимошенко всебічно висвітлив проблему, окреслив найважливіші її моменти, вказавши на ключові засадничі принципи питання академічної доброчесності.